20 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/8110/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 37809328), Державного підприємства «Документ» (вул. Довнар-Запольського, буд.8, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 32735236) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, Державного підприємства «Документ», в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_2 , дійсний до 13.03.2034, орган, що видав- 2110) від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
2) визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_2 , дійсний до 13.03.2034, орган що видав- 2110), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання-передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ»;
3) визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_2 , дійсний до 13.03.2034, орган що видав - 2110), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання-передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі;
4) визнати протиправною бездіяльність і зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_2 , дійсний до 13.03.2034, орган що видав - 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення із заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку позивача «Дія», 13 березня 2024 року на ім'я позивача виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3 , дійсний до 13.03.2034, орган, що видав 2110). Однак, з моменту прийняття відповідного рішення про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон пройшло більше 3 місяців, а документ позивачеві так і не виданий і видавати його позивачеві відмовляються. ДП «Документ», а також його відокремлений підрозділ - філія в Польщі ігнорує чисельні усні звернення позивача з вимогою видати виготовлений паспорт, а письмові заяви не приймає, не реєструє, жодної офіційної відповіді не надає, а неофіційно повідомляють про те, що виготовлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон знаходиться в ДМС України. Позивач у своїх усних зверненнях до ДМС України вимагав відправити виготовлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон і паспорт громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм, для його подальшої видачі в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент його звернення до філії ДП «Документ» в Польщі, яка розташована в м. Варшава. ДМС України фактично самоусунулась від надання відповіді по суті, надіславши листа з роз'ясненнями, які жодним чином не стосуються предмету звернення позивача. ГУ ДМС України в Закарпатській області та його відокремлений підрозділ - Ужгородський відділ № 1, як орган що оформив (видав) закордонний паспорт ігнорували звернення позивача та не надали жодної відповіді. Вищевказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
24 грудня 2024 року до суду від відповідача 1, Державної міграційної служби України, надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вбачається, що відповідач 1 заперечує проти позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим просить відмовити в його задоволенні. Зокрема, відповідач 1 вказує, що 13.03.2024 паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлені на ім'я позивача, Ужгородським відділом № 1 ГУ ДМС у Закарпатській області відправлено до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до ДП «Документ» філія в Польщі, яка розташована в м.Варшава. Відповідно вважає, що ДМС та відповідним територіальним органом виконано свої повноваження у відповідності до визначеної законодавством процедури.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач 3, Державне підприємство «Документ», 25.12.2024 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вбачається, що останній заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні як безпідставному. Вказує, що позивачу не було відмовлено в реалізації права на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки таке рішення про відмову не приймалось уповноваженим на це суб'єктом. При цьому позивачем було отримано смс-повідомлення про готовність паспорту до видачі. Проте позивач не звертався до філії ДП «Документ» в Республіці Польща за отриманням паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Враховуючи, що позивач особисто не звертався за отриманням виготовленого на його ім'я паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у філії ДП «Документ» в Республіці Польща не було можливості видати йому такий паспорт.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши аргументи учасників справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 11 березня 2024 року позивач звернувся до відокремленого підрозділу (філії) ДП «Документ» у Польщі (м. Варшава) із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Заяву-анкету, яку було сформовано у відокремленому підрозділі ДП «Документ» філія у Польщі передано для подальшого розгляду до Ужгородського відділу № 1 ГУ ДМС у Закарпатській області.
Відповідно до інформації, що наявна в мобільному застосунку «Дія», на ім'я позивача оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , (дата видачі: 13.03.2024, дійсний до: 13.03.2034, орган, що видав: 2110).
З інформації, яка наявна на офіційному веб-сайті Державної міграційної служби України (https://dmsu.gov.ua/services/code.html), вбачається, що код підрозділу - 2110 належить Ужгородському відділу № 1 ГУ ДМС України в Закарпатській області, який є органом, що оформив (видав) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
10 квітня 2024 року складено акт №90 приймання-передачі персоналізованих бланків 9040, який затверджений заступником начальника Ужгородського відділу № 1 ГУ ДМС у Закарпатській області.
10.04.2024 супровідним листом за вих. № 2110-1402/2110.18-24 паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виготовлений на ім'я позивача, відправлений до ДП «Документ» в м. Києві для подальшої пересилки до ДП «Документ» філія в Польщі.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не своєчасної передачі, доставки та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон та паспорту громадянина України, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492- VI (далі Закон № 5492-VI) паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 22 Закону № 5492-VI).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону № 5492-VI оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру, а за кордоном - ЗДУ. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
В той же час, уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону є центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру.
Відповідно до ч.13 ст.22 Закону № 5492-VI у разі оформлення заяви-анкети в ЗДУ або одночасного з поданням заяви оформлення особою виїзду на постійне проживання за кордон паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові у строк до трьох місяців.
Відповідно до п. 10 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року за № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (далі - Порядок № 152) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Центр).
Відповідно до п. 19 Порядку № 152 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон в Україні подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Відповідно до п. 69 Порядку № 152, персоналізовані Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» бланки паспортів для виїзду за кордон надсилаються територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС або МЗС у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 75 Порядку № 152 видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Процедура прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, тобто ДП «Документ», та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру врегульовується Порядком реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року за № 678 (далі - Порядок № 678).
Згідно п. 6 Порядку № 678, передача персоналізованих бланків паспортів громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, посвідок до відокремленого підрозділу, який здійснював приймання документів для їх оформлення, здійснюється державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, згідно з актами приймання-передачі.
Відповідно до п. 78-2 Порядку № 152, у разі необхідності організації видачі паспорта для виїзду за кордон у розміщеному за межами України відокремленому підрозділі (філії, представництві) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, паспорт для виїзду за кордон разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом- приймання передачі (у двох примірниках) передається територіальним органом/ територіальним підрозділом ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон, до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який здійснює доставку таких паспортів до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Паспорт для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника може бути надісланий державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, міжнародним поштовим відправленням до розміщеного за межами України відокремленого підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС. Після видачі паспорта для виїзду за кордон другий примірник акта приймання-передачі та копія заяви-анкети з датою видачі та підписом заявника про отримання паспорта для виїзду за кордон надсилається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який оформив паспорт для виїзду за кордон.
Згідно п. 11 Порядку № 678, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України (далі - Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (в редакції від 20.03.2024), Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно п. 2 Положення, ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно пп. 10, 12, 34 п. 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, пересилає, визнає недійсними, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках;
- виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також товарів, робіт і послуг для забезпечення створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру;
- вживає у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, від державного підприємства, що належить до сфери управління Мінекономіки, до територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Згідно п. 7 Положення, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 931-р, Державне підприємство «Документ» визначено адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 538-р ДП «Документ» передано до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМС).
Відповідно до п. 1.1. Статуту, ДП «Документ» засноване на державній власності і належить до сфери управління ДМС України.
Підприємство функціонально включене до системи органів міграційної служби України та оперативно підпорядковане Голові ДМС.
Згідно п. 2.2. Статуту, одним із основних завдань ДП «Документ» є зокрема забезпечення сучасних умов обслуговування громадян України, іноземців і осіб без громадянства, створення та розгортання мережі центрів обслуговування громадян з міграційно-паспортних питань.
Як вже встановлено судом, 11 березня 2024 року позивач звернувся до відокремленого підрозділу (філії) ДП «Документ» у Польщі із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та таку заяву передано для подальшого розгляду до Ужгородського відділу № 1 ГУ ДМС в Закарпатській області. 13 березня 2024 року Ужгородським відділом № 1 ГУ ДМС в Закарпатській області прийнято рішення про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
В свою чергу, Державним центром персоналізації документів ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів паспорт громадянина України для виїзду за кордон позивача персоналізовано та надруковано, такий надійшов до Ужгородського відділу № 1 ГУ ДМС в Закарпатській області 26.03.2024.
10 квітня 2024 року Ужгородським відділом № 1 ГУ ДМС у Закарпатській області оформлений на ім'я позивача - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, відправлено до ДП «Документ» м. Київ для подальшого пересилання до ДП «Документ» філія у Польщі, що підтверджується актом приймання-передачі персоналізованих бланків.
З огляду на викладене, відповідачем 1 та 2, на виконання своїх повноважень, оформлено та направлено для подальшого пересилання та вручення позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , відтак, позовні вимоги щодо бездіяльності відповідача 1 та 2 є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
В той же час, як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 75 Порядку №152 видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до п. 11 Порядку № 678 паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, видачу паспорта має здійснювати ДП «Документ», яке хоч і належить до сфери управління відповідача 1, але самостійно виконує управлінські функції щодо видачі паспортів.
З відзиву на позовну заяву ДП «Документ» вбачається, що таким не заперечується отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, оформленого на ім'я позивача, від Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та знаходження такого паспорту в ДП «Документ» філія у Польщі.
Натомість відповідач вказує, що позивач особисто не звертався за отриманням, виготовленого на його ім'я паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у ДП «Документ» філія в Польщі, а тому не було можливості видати йому такий паспорт.
В той же час, позивач у позовній заяві вказує, що відповідачі ігнорують чисельні усні звернення позивача з вимогою передати, доставити та видати виготовлений на його ім'я паспорт громадянина України для виїзду за кордон. При цьому жодних доказів звернення позивача до відповідачів 1, 2 та 3 на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує протиправну бездіяльність відповідачів, зокрема і відповідача 3 щодо невидачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивачем до суду надано не було.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та за конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті частини другої статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)), зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
При цьому порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до відповідача 3 із заявами про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, неможливості отримання вказаного паспорту в ДП «Документ» філія в Польщі, чи відмови ДП «Документ» філія в Польщі у видачі такого паспорта.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відсутність у заявника прав чи обов'язків у зв'язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Отже, виходячи з встановлених в процесі розгляду справи обставин та з урахуванням поданих сторонами доказів, суд вказує, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами, оскільки паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 був виготовлений, а факт його невидачі позивачеві та звернення позивача за їх отриманням в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи статтю 139 КАС України судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 37809328), Державного підприємства «Документ» (вул. Довнар-Запольського, буд.8, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 32735236) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович