21 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/6504/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) в якій просив суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову від 09.10.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, яка відповідно до довідки ЛКК №35 потребує постійного стороннього догляду.
09.10.2024 року позивача було затримано працівниками Ужгородського РУП ГУНП поліції на підставі чого складено протокол АЗ №183390 про адміністративне затримання. Пізніше його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він утримувався проти власної волі. Позивач зазначає, що під час його перебування в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у нього були наявні документи які надавали йому право на отримання відстрочки від мобілізації, однак, працівники юридичного відділу відмовились приймати заяву про отримання відстрочки з додатками без об'єктивного пояснення причин такого. Також, під час перебування в ІНФОРМАЦІЯ_4 , службовими особами було проігноровані будь-які усні заяви позивача скористатися законним правом на відстрочку.
Тобто, не розглянувши заяву про надання відстрочки, не надавши рішення про надання відстрочки чи відмову у наданні такої, позивача було неправомірно мобілізовано під час воєнного стану за призовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справу в якості співвідповідача - військову частину НОМЕР_3 .
Також, позивач у поданій заяві клопотав про зміну предмету позову, внаслідок чого уточнив заявлені позовні вимоги та виклав їх в наступній редакції:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №894 від 10.10.2024р. «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
2. Визнати протиправною та скасувати рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 , яке закріплене у протоколі комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.10.2024р. №105.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 ».
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року прийнято до розгляду заяву про зміни предмету позову та залучено до участі у справу в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_3 .
13 грудня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач, зокрема, заявив клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог звернених до відповідача 2 - військової частини НОМЕР_3 , а саме про зобов'язання військової частини НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до військової частини НОМЕР_3 про зобов'язання військової частини НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та виключено військову частину НОМЕР_3 зі складу відповідачів.
Позивач у заяві виклав позовні вимоги у наступній редакції:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №894 від 10.10.2024р. «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 , яке закріплене у протоколі комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.10.2024р. №105.
3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації з моменту складання довідки ВЛК №4006 від 09.10.2024 року до моменту прийняття ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_3 16.10.2024 року.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року заяву про збільшення позовних вимог було прийнято до розгляду..
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що позивач не повідомляв уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 про наявність у нього права на відстрочку від мобілізації в особливий період, в установленому законом порядку. Також вказує, що рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю) було ухвалене у зв'язку з тим, що позивачем не було додано акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації з моменту складання довідки ВЛК №4006 від 09.10.2024 року до моменту прийняття ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_3 16.10.2024 року, зазначає, що згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно, компетенція ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача закінчилась моментом його відправлення у військову частину.
У зв'язку з вищенаведеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_1 , є громадянином України та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09.10.2024 року ОСОБА_1 було затримано працівниками Ужгородського РУП ГУНП поліції на підставі чого складено протокол АЗ №183390 про адміністративне затримання. Відповідно до протоколу АЗ №183390, ОСОБА_1 , було доставлено у службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 - 09.10.2024 року о 09.40 год., у зв'язку із вчиненням провопорушення передбаченого частиною ст. 210 КУаАП для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Того ж дня, позивачем було подано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки, у якій позивач зазначив що він є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути дану заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно довідки №4006 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.10.2024 року, солдата запасу ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №894 від 10.10.2024 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», ОСОБА_1 , було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов'язаних, які призвані і направлені в складі команди - НОМЕР_3 .
Листом від 16.10.2024 року за №24697 ОСОБА_1 , було відмовлено у наданні відстрочки. Підставою у відмові у наданні відстрочки слугувало те, що оскільки ОСОБА_1 , до заяви від 09.10.2024 року про надання відстрочки на підставі п.9, ч.1, ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю) не додано акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, комісією ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'кт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Дія воєнного стану та загальна мобілізація неодноразово продовжувалася. Як на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту Указ №69/2022).
Відповідно до пункту 4 Указу №69/2022, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За приписами статті 2 частин 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі по тексту Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За змістом пункту 63 Порядку №560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Як встановлено з матеріалів справи 09.10.2024 року, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся засобами електронного та поштового зв'язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації.
Того ж дня, ОСОБА_1 було направлено на військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 за наслідками якої він був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №4006 від 09.10.2024 року.
В подальшому, ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.10.2024 року №894 було призвано на військову службу до лав збройних Сил України по мобілізації.
Сама ж заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу, була розглянута 14.10.2024 року, за розглядом якої, комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 було відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу.
Отже, суд приходить до висновку що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було порушено норми пункту 63, яким передбачено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а також норму абзацу 7 пункту 60 Порядку №560, відповідно до якого, до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, діючи всупереч вимогам пунктів 60, 63 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, відповідачем було протиправно направлено позивача на проходження військово-лікарської комісії, а в подальшому призвано на військову службу під час мобілізації до розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на встановлені обставини суд приходить висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31 жовтня 2024 року №894 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню.
В той же час, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації з моменту складання довідки ВЛК №4006 від 09.10.2024 року до моменту прийняття ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_3 16.10.2024 року».
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відтак, оскільки відповідачем було протиправно направлено позивача на проходження військово-лікарської комісії, а в подальшому призвано на військову службу під час мобілізації до розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту для відновлення прав позивача є визнання незаконним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №894 від 10.10.2024р. «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
При цьому, суд зазначає, що обраний судом спосіб захисту повною мірою забезпечує реальне відновлення порушеного права позивача.
Щодо позовної вимоги, про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 , яке закріплене у протоколі комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.10.2024 року №105, суд зазначає наступне.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону №3543-XII.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Із системного аналізу наведеної вище норми слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов'язаний та у зв'язку із здійсненням такого догляду - реалізовувати та набувати право на відстрочку.
Зокрема в силу наведених вище приписів, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
зайняті постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Водночас процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (на момент винесення спірних правовідносин діяв у редакції від 04.10.2024, далі Порядок №560)
Відповідно до пункту 61 Порядку №560 військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Також, відповідно до Додатку №5 до Порядку №560, документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 9 частини першої статті 23Закону № 3543-XII є:
- для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
- для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
- для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім', або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов'язані, які зокрема зайняті постійним доглядом за своєю хворою матір'ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , від 09.10.2024 не містила акта про встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за своєю матір'ю або підтвердження про отримання компенсації на догляд, що надаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, які передбачені Порядком № 560.
При цьому, із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу міської ради для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивач не звертався.
Суд зауважує, що Порядком №560 чітко визначений алгоритм отримання військовозобов'язаним відстрочки, що надає змогу реалізувати право на відстрочку у встановлений законом спосіб.
У свою чергу, відповідно до пункту 58-1 Порядку №560 районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відтак, на переконання суду, ухвалюючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, позаяк наданих позивачем документів не було достатньо для прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог в цій частині, слід відмовити.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'ктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).
Зважаючи на вищевикладене, суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані стороною позивача, приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №894 від 10.10.2024р. «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич