20 лютого 2025 р.Справа №160/5409/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка виразилася у відмові надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчинити певні дії - прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/5409/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разом з позовною заявою 18 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову вх.№12447/25, в якій просить:
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони для ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено наступне.
Відповідно до Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №286202 від 06.09.2024 року ОСОБА_1 має попередню освіту - повна загальна середня освіта, а здобуває освіту рівня - бакалавр. Форма здобуття освіти - денна, що також підтверджується довідкою № 006/дп від 17.01.2025 року, про те, що ОСОБА_1 дійсно є студентом 1 курсу навчального закладу Дніпровський інститут ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», група ІН12-9-24-Б1М (4,0д), спеціальність-менеджмент, освітньо-кваліфікаційний рівень-бакалавр, форма навчання-денна, термін навчання - 02.09.2024 -31.08.2028 р.
Відповідно до витягу з наказу в.о.ректора Донецького Національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського № 448-с від 07.08.2017 р. позивач був зарахований на навчання до університету за спеціальністю 051 Економіка з 01 вересня 2017 року. Згідно наказу № 69-с від 31.01.2018 року позивач був відрахований з навчання з 31.01.2018 року за невиконання індивідуального навчального плану.
Відповідно до архівної довідки Криворізького Національного університету позивач навчався в університеті на заочній формі навчання за спеціальністю 072 Фінанси з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
Згідно наказу № 14су від 03.01.2019 року був відрахований з навчання з 31.12.2018 року у зв'язку з порушенням умов оплати вартості освітніх послуг.
На теперішній час ОСОБА_1 отримує першу вищу освіту та згідно Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти згідно наказу № 3896-н від 16.08.2024 року зарахований на навчання до Дніпровського інституту ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на денній формі навчання за спеціальністю 073 Менеджмент з 16 серпня 2024 року.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання, здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» та має підстави для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а на час розгляду справи існує необхідність вжити заходів забезпечення позову, оскільки в разі призову на військову службу позивач здобуде нового юридичного статусу, а саме військовослужбовця, представник позивача звернулася до суду з цією заявою.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилася у відмові надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинити певні дії - прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У той же час у вказаній заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не вказано також підстави, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Відтак, оцінка наявності підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник