20 лютого 2025 року Справа №160/15607/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника позивача Макаренка Володимира Анатолійовича про відвід судді в адміністративній справі №160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро», протиправними (не законними);
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № НОМЕР_1 від 23.06.2022 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., як таку, що зачіпає права позивача і стосується накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та речового права (оренди) на неї, що накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. від 23.06.2022 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/15607/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 в адміністративній справі №160/15607/23 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №160/15607/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 160/15607/23 скасовано. Справу № 160/15607/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи від 30.12.2024 справу передано головуючому судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
17.02.2025 від представника позивача засобами підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді. У заяві вказано, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/15607/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 в адміністративній справі №160/15607/23 - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №160/15607/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя Калугіна Н.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 160/15607/23 скасовано. Справу №160/15607/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Протоколом передачі судової справи від 30.12.2024 справу передано головуючому судді Калугіній Н.Є. Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіної Н.Є від 27.01.2025 у справі №160/15607/23, про існування якої представник позивачки дізнався від позивачки 10.02.2025, пересвідчившись про факт її існування у ЄДРСУ, було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , та надано останній строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням дати, з якої право позивача є порушеним, або дати, з якої позивач дізналась про порушене право та докази поважності причин його пропуску; роз'яснено позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява може бути залишена без розгляду; продовжено строк розгляду справи №160/15607/23 на двадцять днів; відкладено розгляд справи № 160/15607/23 та повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 11.02.2025 о 14:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2. Представник позивача зазначає, що рішенням (ухвалою) Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя Калугіна Н.Є.) у відкритті провадження у справі № 160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено. Вказане рішення (ухвала) Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя Калугіна Н.М.) у справі № 160/15607/23 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 160/15607/23 за результатами перегляду ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя Калугіна Н.М.) у справі № 160/15607/23 були скасовані постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №160/15607/23. Відповідно до частини 4 статті 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. За доводами представника позивача, вказані вище обставини, а саме: відмова суддею Калугіна Н.Є. у відкритті провадження у справі № 160/15607/23 викладена у рішенні (ухвалі) від 10.07.2023, подальше скасування рішення (ухвали) судді Калугіної Н.Є. від 10.07.2023 постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №160/15607/23; повторний розгляд справи №№160/15607/23 суддею Калугіна Н.Є.; залишення позову ОСОБА_2 27.01.2025 ухвалою без руху з інших підстав, зокрема, відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду, необхідність подання до суду оригіналу позову ОСОБА_2 , тобто вимоги, яка взагалі не передбачена нормами КАС України, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Калугіної Н.Є. Викликає сумнів у неупередженості і факт не надсилання на адресу ОСОБА_1 (завчасно) вказаної ухвали від 27.01.2025 та призначення слухання справи на 11.02.2025 без належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час слухання справи.
17.02.2025 суд постановив ухвалу, якою, заяву про відвід судді Калугіній Н.Є. в адміністративній справі № 160/15607/23 визнано необґрунтованою; передано матеріали адміністративної справи №160/15607/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Калугіної Н.Є., відповідно до ст. 31 КАС України.
Згідно з протоколом від 18.02.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву представника позивача про відвід судді передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказану заяву, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані представником позивача у заяві про відвід судді, свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, суд уважає заяву представника позивача про відвід судді у справі № 160/2018/25 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Макаренка Володимира Анатолійовича про відвід судді в адміністративній справі №160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили 20.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна