21 лютого 2025 рокуСправа №160/21150/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
- зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 та прийняти рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з урахуванням вимог Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що матір позивача - ОСОБА_2 мала порушення функцій організму, через які не могла самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребувала соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, що підтверджується довідкою лікарсько-консультативної комісії від 27.01.2020 №1/31. Позивач ОСОБА_1 , починаючи з 21.02.2019 до дати смерті її матері ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювала догляд на непрофесійній основі за своєю матір'ю та перебувала на обліку у Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради, як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» (далі - Постанова КМУ №558) та як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859.
Позивачу будь-яких повідомлень з боку відповідача щодо невідповідності її статусу, порушення умов чи порядку здійснення догляду, невідповідності документів, тощо, не надходило. Усвідомлюючи, що нею виконано всі умови законодавства, що регулює догляд на непрофесійній основі, позивач обґрунтовано вважала, що мала право на отримання відповідних виплат у порядку та розмірі, встановлених законом.
Отримавши лист відповідача від 23.02.2024 №К-13/0-1/09-24, позивачці стало відомо, що відповідач заперечує її право на компенсаційні виплати в період з 20.02.2020 по 14.10.2020.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21150/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
22.08.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому він вказав, що заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що 13.02.2020 позивачем до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради було подано заяву про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. До заяви долучено заяву ОСОБА_2 від 13.02.2020, висновок ЛКК від 27.01.2020 № 1/31 виданий КНП «Дніпровський ЦПМСД № 5» ДМР, висновок ЛКК від 27.01.2020 № 1/32 виданий КНП «Дніпровський ЦПМСД № 5» ДМР.
Враховуючи надані Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації роз'яснення в листах від 20.01.2020 № 453/0/192-20, 22.07.2020 № 4981/0/192-20, прийнята 13.02.2020 заява ОСОБА_1 зареєстрована в журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги за № 470 та не відпрацьовувалась доки не було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі».
Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, прийнята 23 вересня 2020 року та набрала чинності 25 вересня 2020 року. Після прийняття Порядку, затвердженого постановою №859, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність донесення документів, передбачених нормами п. 7 Порядку, затвердженим постановою № 859, в місячний термін, так як висновок ЛКК від 27.01.2020 № 1/31 виданий КНП «Дніпровський ЦПМСД № 5» ДМР, який подано ОСОБА_1 разом із заявою 13.02.2020, не відповідає вимогам Порядку, затвердженого постановою № 859, а саме не зазначено, що ОСОБА_2 є громадянкою похилого віку внаслідок когнітивних порушень або невиліковно хворою особою, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Зазначені документи були донесені позивачем 15.10.2020.
На підставі поданої ОСОБА_1 13.02.2020 заяви та доданих 15.10.2020 до неї документів, Управлінням було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 15.10.2020 по 31.12.2020 у розмірі 2 027,00 грн щомісячно, з 01.01.2021 по 14.10.2021 у розмірі 2 189,00 грн щомісячно.
Відповідач вказує, що діяв у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством, заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 було розглянуто на підставі вимог законодавства з урахуванням наданих 22.01.2020, 22.07.2020 Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної роз'яснень.
У зв'язку з цим, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
09.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому вона вказала, що не погоджується із доводами відповідача, викладеними ним у відзиві на позов, та посилаючись на підстави, заявлені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
19.09.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) у зв'язку із здійсненням догляду за матір'ю ОСОБА_2 13.02.2020 звернулася до відповідача із заявою №470 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги за особою похилого віку.
Згідно з довідкою лікарсько-консультативної комісії від 27.01.2020 №1/31 ОСОБА_2 , 1930 року народження, мала порушення функцій організму, за станом здоров'я не здатна до самообслуговування, потребувала постійного стороннього догляду.
Листом від 23.02.2024 №К-13/0-1/09-24 Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повідомило ОСОБА_1 про таке:
«Ви перебували на обліку в Управлінні як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» призначену з 21.02.2019 по 19.02.2020 та компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» (зі змінами, далі - Постанова № 859) призначеної з 15.10.2020 по 31.08.2024.
Постанова № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» втратила чинність 25.09.2020.
Постанова № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» набрала чинності 23.09.2020 і застосовується з 1 січня 2020 року для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови.
Відповідно до пунктів 10, 14 Постанови № 859, компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
13.02.2020 Ви надали до Управління заяву про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зареєстровану у журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги за № 470 та Висновок ЛКК КНП «ДЦІІМСД № 5» ДМР № 1/31 від 27.01.2020 щодо потреби ОСОБА_2 в постійному сторонньому догляді за формою що не відповідає вимогам Постанови № 859, яка набрала чинності 23.09.2020.
15.10.2020 на виконання Постанови № 859, засобами телефонного зв'язку Вас було проінформовано про необхідність надання Висновку ЛКК КНП до Управління, із зазначенням, що особа, яка потребує догляду є невиліковно хворою особою, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися та 15.10.2020 Ви особисто надали до Управління вищезазначений Висновок ЛКК КНП «ДЦПМСД № 5» ДМР № 1/448 від 15.10.2020, який було додано до заяви від 13.02.2020 з
реєстраційним номером № 470.»
Оскільки відповідач заперечує право позивачки на компенсаційні виплати в період з 20.02.2020 по 14.10.2020, вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері надання соціальних послуг, є Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII).
Вказаним законом визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
З 01.01.2020 Закон №2671-VIII введено в дію.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону №2671-VIII, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю І групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону №2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Як видно з матеріалів справи та зазначено у листі відповідача від 23.02.2024 №К-13/0-1/09-24, позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку у Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.
13.02.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою №470 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги за особою похилого віку.
Станом на день подання ОСОБА_1 заяви №470 від 13.02.2020 діяла постанова Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги».
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Відповідно до п. 5 Порядку, компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.
Як передбачено пунктом 7 цього ж Порядку, орган праці та соціального захисту населення протягом 10 днів після одержання заяв з необхідними документами розглядає їх та приймає рішення щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, або відмови.
Таким чином, згідно з указаним вище Порядком, відповідач був зобов'язаний протягом 10 днів розглянути заяву позивача і прийняти відповідне рішення.
Проте, будь-яких доказів щодо прийняття відповідного рішення за вказаною вище заявою позивача відповідач до матеріалів справи не надав.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на лист Департаменту соціального населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.01.2020 №453/0/192-20, що надійшов на адресу Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 22.01.2020 згідно зі вхідним штампом, яким було роз'яснено, що постанова Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» втратила чинність 01.01.2020. Прийняті заяви з 01.01.2020 для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, реєструються в журналі та не відпрацьовуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення доки не буде прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі». Після прийняття даної постанови управління повідомляє заявників про донесення документів, яких не вистачає. Документи повинні бути донесені в місячний термін, після чого протягом 10 днів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про призначення компенсації або відмову в її наданні.
Таким чином, заява позивача була прийнята відповідачем 13.02.2020, зареєстрована в журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення всіх видів соціальної допомоги за №470 та згідно з роз'ясненнями, наданими у листі, не відпрацьовувалась до прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі».
23.09.2020 була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».
Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» № 859 застосовується з 01 січня 2020 року.
Пунктом 3 цієї ж Постанови визнана такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги».
Згідно з карткою документа - Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги», розміщеної на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, вона втратила чинність 25.09.2020.
З наведеного вище суд робить висновок про те, що станом на час подачі позивачем заяви від 13.02.2020 діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги».
Подаючи цю заяву у лютому 2020 року, позивач не могла знати про те, що у вересні 2020 року буде прийнята нова постанова, яка регулює спірні правовідносини, а Постанова від 29.04.2004 №558 втратить свою чинність. Тим більше, позивач не могла знати про те, що нова постанова буде діяти з 01 січня 2020 року.
Як зазначив Верховний Суд у постанові 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16, листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Лист Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на який посилається відповідач, за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання.
Тоді як, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у заявах по суті справи, які він надав до суду.
04.03.2021 відповідачем відповідно до Порядку №859 від 23.09.2020 було прийнято рішення про призначення компенсації ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 15.10.2020 по 31.12.2020 у розмірі 2027,00 грн щомісячно, з 01.01.2021 по 14.10.2021 у розмірі 2 189,00 грн щомісячно.
Натомість, як установив суд, рішення щодо призначення або не призначення позивачці компенсації за період з 13.02.2020 до 15.10.2020 відповідачем не приймалося.
Наведене свідчить про бездіяльність відповідача, який мав розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, у зв'язку з чим, суд зазначає про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, наслідком якої є порушення прав та інтересів позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4 ч.2 ст.245 КАС України).
Бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта, тобто нездійснення/невчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов'язків у межах наданих повноважень тощо.
З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку про:
визнання протиправною бездіяльності Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
зобов'язання Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 та прийняти відповідне рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з урахуванням вимог Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо судового збору, то відповідно до ст. 139 КАС України, він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги задоволено.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. Трудова, 1-А, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 42788513) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 та прийняти рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з урахуванням вимог Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. Трудова, 1-А, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 42788513) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. Трудова, 1-А, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 42788513).
Суддя Н.В. Кучугурна