13 січня 2025 рокуСправа №160/29732/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/29732/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22В, Луцьк, Волинська область, 43000; ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
07.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Волинській області № 046350007680 від 08.08.2024 року щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяви про перерахунок пенсії від 02.08.2024 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати, ОСОБА_2 , до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1994 року по 01.10.1997 року згідно записів №20,21 в трудовій книжці НОМЕР_2 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, призначену ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до заяви про перерахунок пенсії від 02.08.2024.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 02.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 08.08.2024 №046350007680 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарахування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з внесенням до неї записів з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки в трудовій книжці є виправлення в прізвищі. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
12.11.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №47176/24).
В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що в ході розгляду заяви позивача з доданими до неї документами було встановлено, що в трудовій книжці є записи про періоди роботи з 01.09.1994 по 01.10.1997 (однак є виправлення в наказах на прийняття на роботу, звільнення з роботи). В довідці №17 від 05.09.1997 про стаж роботи не вказана підстава видачі довідки. Для зарахування вищезазначених періодів роботи заявницею не надані будь-які інші підтверджуючі документи. Тобто означені періоди не внесені до страхового стажу позивача, адже записи про них внесені з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки в трудовій є виправлення в даті та номері наказу при звільненні з роботи. Отже, позивачу було відмовлено в зарахуванні оскаржуваних періодів та в перерахунку пенсії.
04.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №48035/24), в якому відповідачем-2 підтримано позицію, викладену відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.
18.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №51159/24), в якому позивачем заперечувалися доводи, викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила зарахувати періоди її роботи з 01.09.1994 по 01.10.1997 згідно трудової книжки НОМЕР_2 та здійснити відповідний перерахунок призначеної пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 08.08.2024 №046350007680 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарахування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з внесенням до неї записів з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки є виправлення в наказах на прийняття на роботу, звільнення з роботи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
- 01.09.1994 - принята главным бухгалтером в фирму «Селена»;
- 01.10.1997 - уволена по собственному желанию.
При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Таким чином відповідачем-2 протиправно не врахувано означений період до страхового стажу позивача.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача-2 зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.09.1994 по 01.10.1997.
Таким чином суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком, від 08.08.2024 №046350007680 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати оскаржені періоди до страхового стажу позивача, суд зазначає, що з метою поновлення порушених прав позивача та належного способу захисту суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як орган який розглядав заяву позивача зарахувати ОСОБА_2 , до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1994 року по 01.10.1997 року згідно записів №20,21 в трудовій книжці НОМЕР_2 .
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача, суд зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів того, що після проведення зарахування періодів роботи позивача на виконання даного рішення суду, відповідачем не буде здійснено відповідний перерахунок пенсії.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства.
У зв'язку з чим, дана вимога позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22В, Луцьк, Волинська область, 43000; ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області № 046350007680 від 08.08.2024 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяви про перерахунок пенсії від 02.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_2 , до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1994 по 01.10.1997 згідно записів №20, 21 в трудовій книжці НОМЕР_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22В, Луцьк, Волинська область, 43000; ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 ( чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 13 січня 2025 року.
Суддя О.В. Царікова