10 січня 2024 рокуСправа №160/31639/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в виплаті нарахованої ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року в сумі 10 000 грн 00коп (десять тисяч гривень 00 коп).;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року в сумі 10 000грн 00коп (десять тисяч гривень 00 коп).
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відповідач після проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року у справі №160/14190/23 відповідачем було здійснено нарахування щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00грн., внаслідок чого доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року становить 10000грн. В подальшому, на звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо такої доплати, останній повідомив про те, що така доплата буде здійснена після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Таким чином, позивач не погоджуючись із такою відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати заборгованості, що виникла з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року в сумі 10 000грн 00коп, та посилаючись на те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31639/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 27.12.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Копія позовної заяви з додатками до неї та копія ухвали суду від 11.12.2023 року скерована за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача та доставлена до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.12.2023 року о 21:55год. та 12.12.2023 року о 13:39год., відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними в матеріалах справи, однак, станом на 10.01.2024р. відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів Міністерства оборони та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року у справі №160/14190/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення з 01.06.2023 нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.06.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року у справі №160/14190/23, яке набрало законної сили 04.09.2023р., Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
30.10.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити виплату заборгованості, яка виникла після виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 року у справі №160/14190/23 за період з 01.06.2023 року по 31.10.2023 року у розмірі 10000грн.
Листом від 18.10.2023 року №51396-40872/Д-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача повідомило про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі №160/14190/23 позивачеві нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 по 31.10.2023 становить 10000,00 грн. В 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020р. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо нездійснення виплати нарахованої на виконання рішення суду суми заборгованості, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У свою чергу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що зазначені норми процесуального закону мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність в КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №816/2016/17, від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №520/11829/17, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16-а.
У зв'язку з викладеним суд зазначає, що вказаний вище предмет спору фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.08.2023 року у справі №160/14190/23.
Отже, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення суду в іншій справі. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Таким чином, спір у справі в зазначеній частині позовних вимог виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17.
Відповідно до вимог ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд звертає увагу, що при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі №580/3376/20, від 27.06.2023 року у справі 160/18740/22.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (рішення) та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання розподілу судових витрат врегульовано ст.139 КАС України.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до приписів ст.139 КАС України позивачеві не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова