Справа №760/4074/25 1-кс/760/2958/25
17.02.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 15.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090000298 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, офіційно працевлаштованого (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
17.02.2025 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості прояке внесені 15.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090000298 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка підозрюваного та захисника від 17.02.2025 року (а.с. 50).
Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений до зали суду під вартою.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, о 16 год. 48 хв. 15.02.2025, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але в зоні покриття базової станції ТОВ «Лайфселл», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, вирішив повідомити завідомо неправдиву інформацію на телефон служби «102» ГУНП у м. Києві., щодо завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 4, який загрожує загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, ОСОБА_5 , діючи умисно, завідомо знаючи, що поширена інформація є неправдивою та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою де зорганізування діяльності служби ДСНС, органів Національної поліції, СБ України, 15.02.2025 о 16 год. 48 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але в зоні покриття базової станції ТОВ «Лайфселл», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, з належного йому мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A12» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок з вказаного номеру телефону на телефон служби «102» ГУНП у м. Києві та розуміючи, що інформація, яку він збирається повідомити є неправдивою та створить обстановку загального страху та впевненості населення, порушить громадську безпеку, повідомив оператору служби «102» ГУНП у м. Києві про підготовку вибуху в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 4, який загрожує загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками, реалізувавши свій злочинний умисел ОСОБА_5 поклав слухавку телефону.
Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян, а саме у повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
15.02.2025 о 21 год. 11 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 19 год. 30 хв.).
16.02.2025 о 15 год. 35 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.
Захисник ОСОБА_4 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштований та забезпечує родину, надав на підтвердження відповідні документи, зокрема заяву від дружини підозрюваного з копією свідоцтва про шлюб.
Вислухавши доводи та пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновок.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100090000298 від 15.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Отже, ОСОБА_5 підозрюється у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Зокрема, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: рапортом ОСОБА_7 від 15.02.2025 (а.с. 13), протоколом затримання особи від 15.02.2025 (а.с. 14-17), рапортом ОСОБА_8 (а.с. 28), рапортом ОСОБА_9 від 15.02.2025 (а.с. 38), протоколом огляду речей від 15.02.2025 (а.с. 39-44), рапортом (а.с. 45), повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 16.02.2025 (а.с. 47-50), та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що сторона обвинувачення посилається на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що пов'язане в тому числі з позбавленням волі на строк до 6 років, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, офіційно не працюючий, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Однак, заявлений ризик не знайшов свого підтвердження під час судового розгялду клопотання, оскільки встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, зі слів, офіційно працевлаштований, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним зазначених дій.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує те, що відповідно пояснень підозрюваного щодо вчинення інкримінованих йому дій, на час їх вчинення він перебував в стані алкогольного сп'яніння, враховуючи спосіб та обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність даного ризику.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований (зі слів), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, який відносяться до тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховуючи те, що прокурором не доведено в судовому засіданні п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необіхідність застосування до підозрюваного на підставі положеннь ч. 4 ст. 194 КПК України більш м'якого запобіжного заходу з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеному прокурором ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на переконання слідчого судді, саме такий вид запобіжного заходу здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування для встановлення усіх обставин справи та надасть останньому змогу працювати в дену пору доби для належного утримання себе та своїх близьких.
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов'язки.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого частиною 5 статті 194 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування строком на 2 місяці, тобто до 16.04.2025 року.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 15.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090000298 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 до 06:00 год. наступного дня в межах строку досудового розслідування строком на 2 (два місяці), тобто до 16.04.2025 включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 16 квітня 2025 року о 23 год. 59 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
-не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання, а саме м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії обов'язків, покладених даною ухвалою, визначити до 16.04.2025 року, включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду негайно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це старшого слідчого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1