№ 207/479/25
№ 2/207/717/25
17 лютого 2025 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивачка в позовній заяві зазначила, що з відповідачем (громадянином Королівства ОСОБА_3 ) вона познайомилась в 2000 році, перебуває у зареєстрованому шлюбі з 19 серпня 2005 року. Шлюб зареєстрований у Дніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 596.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою. Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Фактичні подружні стосунки з відповідачем припинені з квітня 2022 року, як подружжя проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Причинами розпаду сім'ї стали: відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства, втрата почуття любові та поваги.
Відновлювати подружні відносини з відповідачем позивачка не збирається. Вважає, що сім'я розпалась остаточно і шлюб необхідно розірвати.
Спору щодо розподілу майна на даний час не мають.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, її представник - адвокат Єсіпова К.В. надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги позивачки та обставини, якими вони обґрунтовані, визнав у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрований 19 серпня 2005 року у Дніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 596. Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Фактичні подружні стосунки сторін припинені, як подружжя проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Причинами розпаду сім'ї стали: відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства, втрата почуття любові та поваги.
Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно і відновити її неможливо. Спору про розподіл майна сторони на даний час не мають.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з п.2 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Даною нормою закону закріплено право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною. В Україні регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння. Встановивши право одного з подружжя на пред'явлення позову про розірвання шлюбу, держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що подальше збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.
Визнанням позову не зачіпаються права та інтереси осіб, не залучених до участі у справі і його можна прийняти.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.110,112 Сімейного кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП відсутній, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 серпня 2005 року у Дніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 596, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в сумі 605 гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок, сплачених по квитанції № L4EM-Е6SZ-839E від 27.01.2025 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя І.М. Юрченко