справа № 492/918/22
провадження № 2/492/29/25
Іменем України
20 лютого 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі за текстом - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»), звернулось до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 18384,41 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжна картка monobank зі встановленням на ній кредитного ліміту та надається АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» послуга переведення витрат у розстрочку. 18 січня 2020 року відповідачка звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank (далі за текстом - Умови і правила), Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту склали договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась з документами та отримала один примірник у мобільному додатку та зобов'язалась виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачці було надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 15000,00 грн. на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, який в подальшому змінювався згідно з умовами договору, однак відповідачка всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов'язки перед позивачем не виконала, чим порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 01 лютого 2022 року у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та заборгованості за порушеним грошовим зобов'язанням, на загальну суму 18384,41 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки, оскільки остання ухилилась від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшло клопотання, в якому просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідачки у судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль повідомлялась належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явилась, клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила. Крім того, суд звертає увагу на те, що 21 березня 2023 року, 29 січня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 13 жовтня 2024 року, 19 січня 2025 року та 18 лютого 2025 року до суду від відповідачки надходили заяви, в яких просила суд про відкладення розгляду справи, посилаючись на наявність наміру звернутися до банку для врегулювання спору у добровільному порядку, однак до суду від відповідачки будь-яких інших заяв (клопотань) не надходило.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Разом з тим, суд враховує правову позицію, висвітлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якої в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, відповідачка зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд зазначає, що відповідачка зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві поспіль неявки відповідачки в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві поспіль неявки відповідачки у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 24 жовтня 2022 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення зволікала у розгляді справи.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його клопотанні, поданому до суду, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржниці від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а. с. 31, 32, 33-34), позивачем у справі, та ОСОБА_1 (а. с. 27-28, 29, 47, 48, 79-80, 88, 98, 107-108, 116), відповідачкою у справі, 18 січня 2020 року було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15000,00 грн. на поточний рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 38,4 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, розмір яких в подальшому було зменшено до 37,2 %, на строк 25 років, тобто строку дії кредитної лінії, згідно з пунктом 5.26 розділу II Умов і правил (а. с. 9, 10-22, 23-24, 24 зворотна сторона-26). Щодо зміни кредитного ліміту позивач керувався пунктом 1.3. розділу IІ Умов і правил, відповідно до якого відповідачка погодилася з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішення позивача, і відповідачка дає право позивачу в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт. Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 розділу I Умов і правил, відповідачка своїм підписом на Анкеті-заяві беззастережно підтвердила, що на момент укладення відповідного Договору ознайомилась та погодилась з умовами договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт і т.д. Згідно з підпунктом 2.12 пунктом 2 розділу I Умов і правил, відповідачка, уклавши Договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтвердила, що до укладення нею Договору була ознайомлена з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, та отримала відповідні документи від Банку і погодилась з ними. Підпунктами 5.3, 5.8.1 пункту 5 розділу І Умов і Правил встановлено, що відповідачка погодилась, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатку, визнаються вчиненими відповідачкою і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України; відповідачка може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернеті для отримання інформації та здійснення операцій. Підписанням Анкети-заяви відповідачка і позивач уклали договір про надання банківських послуг «Monobank», датою укладення якого є дата підписання відповідачкою Анкети-заяви та отримання картки. Згідно з підпунктом 5.11 пункту 5 розділу II Умов та правил надання банківських послуг, відповідачка зобов'язалась щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені у мобільному додатку.
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконувала, внаслідок чого в неї перед позивачем виникла заборгованість, яка, згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 01 лютого 2022 року з урахуванням загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), заборгованості за порушення грошового зобов'язання склала загальну суму 18384,41 грн. (а. с. 7-8).
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Судом встановлено, що 18 січня 2020 року ОСОБА_1 , відповідачка у справі, власноруч підписала у паперовій формі анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та підтвердила, що ця Анкета-заява є також, заявою на відкриття рахунку.
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 , відповідачка у справі, погодилася з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 , відповідачка у справі, підтвердила, що ознайомлена з актуальною редакцією Умов і правил надання банківських послуг в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідачка беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та погодилася з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», позивачем у справі, на підтвердження позовних вимог додано до позовної заяви копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 18 січня 2020 року, яка підписана особисто ОСОБА_1 , відповідачкою у справі; розрахунок заборгованості від 01 лютого 2022 року, копію Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, копію Тарифів Чорна картка monobank, копію Паспорта споживчого кредиту Чорна картка monobank, ксерокопію паспорта ОСОБА_1 , відповідачки у справі.
Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у ОСОБА_1 , відповідачки у справі, виникло зобов'язання з оплати послуг Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.
ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не зважаючи на вимоги статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано доказів на спростування обставин укладення між сторонами кредитного договору, погодження всіх істотних умов договору, а також вона не заперечувала факту отримання кредитних коштів.
Згідно з розрахунком, наданим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», позивачем у справі, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем станом на 01 лютого 2022 року становить 18384,41 грн., у тому числі заборгованість: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 16249,78 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 2134,63 грн. (а. с. 7-8).
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачкою до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення з відповідачки заборгованості на загальну суму 18384,41 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджено відповідним платіжним дорученням (а. с. 1).
Також, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з недостатньою кількістю в Арцизькому районному суді Одеської області суддів (у період з липня 2017 року по вересень 2021 року кількість суддів у суді зменшилася з 5 до 1; у травні, липні 2024 року призначено 2 суддів), щодо яких мало здійснюватися автоматизований розподіл справ, навантаження на одну суддю, яка тривалий час одна замість п'яти суддів у суді здійснювала правосуддя, виходило за межі фізичних можливостей.
В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 року), з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», зазначено, що на державу покладається обов'язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і, зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.
У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також, щоб судді могли ефективно працювати.
Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, що призвело до надмірного навантаження, яке утворилося на суддю, яка тривалий час одна замість п'яти суддів здійснювала правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені ЦПК України.
Керуючись статтями 2, 7, 15, 44, 76-82, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280-281, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: вулиця Автозаводська, будинок 54/19, місто Київ, 04114; код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за кредитним договором від 18 січня 2020 року, зокрема:
- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 16249 (шістнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 78 копійок;
- заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) гривні 63 копійки,
а всього 18384 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 41 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: вулиця Автозаводська, будинок 54/19, місто Київ, 04114; код ЄДРПОУ: 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.