Провадження № 2/760/6981/25
Справа № 359/13323/24
21 лютого 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
Рух справи
10.12.2024 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, датована 10.12.2024, за підписом позивача, в якій ставиться питання про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 05.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 34.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2024 відповідну справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
В обґрунтування такої ухвали, зокрема, зазначено, що: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до юрисдикції Солом'янського районного суду міста Києва.
Зазначена ухвала суду в установленому законом процесуальному порядку не осаджувалась та набрала законної сили.
13.01.2025 вказана справа надійшла до Солом'янського районного суду міста Києва з супровідним листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.12.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Щодо правової позиції позивача
Позовна заява обґрунтована, зокрема, тим, що шлюбні відносини між сторонами наразі фактично припинені.
В позові вказується, що подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, внаслідок чого виникають суперечки, що тяжким чином впливають на їх психічний стан та стан дитини, і кожен раз спричиняють сторонам душевні страждання.
Зауважується, що внаслідок фактичного припинення шлюбу всі відносини та почуття взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, які були раніше, втратили своє значення.
Зазначається, що спільне життя з не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки.
Стверджується, що шлюб між сторонами є лише формальним, оскільки особисті відносини між подружжям мають негативний характер.
Вказується, що сторони намагалися спокійно вирішувати особисті сімейні проблеми, але ніяких результатів це не дало. Сторони спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають.
Звертається увага на те, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин сторін, оскільки вказані обставини продовжуються тривалий час, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан відносин Позивача з Відповідачем та продовжить їх перебіг в часі.
Щодо правової позиції відповідача
В матеріалах справи міститься клопотання за підписом ОСОБА_2 , в якому вказується, що він не заперечує проти позову та просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 25).
Відповідна заява підписана особисто ОСОБА_2 . Відомостей та обставин які б свідчили про недостовірність такого підпису відповідача на вказаній заяві та, відповідно, сумніву у достовірності волевиявлення відповідача, наразі у суду немає.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2011 між сторонами у справі: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, про що складено актовий запис № 34 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.03.2011; а.с. 13).
У цьому шлюбі у подружжя народилась донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 05.04.2013 Виконавчим комітетом Жовтневої сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області складено актовий запис № 4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.04.2013; а.с. 14).
Позивач стверджує, що сторони спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, шлюб між сторонами є лише формальним, оскільки особисті відносини між подружжям мають негативний характер.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги фактично визнає.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Позивач скористалась наданим правом та звернулась до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої:
«Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Беручи до уваги те, що ні у заяві про перегляд заочного рішення, ні в апеляційній скарзі на рішення місцевого суду ОСОБА_2 не обґрунтовувалась необхідність надання строку на примирення подружжя, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із заявником доводи відповідача про порушення його права на призначення подружжю строк для примирення є безпідставними».
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам як позивача, так і відповідача, збереження сім'ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд враховує, що за змістом ч.ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даній справі відповідачем позов визнано. Обставин, за яких визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного у сукупності, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд роз'яснює, що відповідно до п.п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.
Відповідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ( ОСОБА_1 ) у межах даної справи питання про відновлення дошлюбного прізвища не ставила.
Щодо розподілу судових витрат
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи визнання позову відповідачем, ОСОБА_1 з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого нею за подання позову в частині вимог про розірвання шлюбу судового збору (1 211,20 грн, а.с. 4), що становить 605,60 грн.
Іншу частину сплаченого позивачем судового збору (605,60 грн) слід стягнути на її користь з відповідача ( ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 206, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 05.03.2011 між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 34.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) сплаченого за подання позову.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору сплаченого за подання позову.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. Л. Зуєвич