Ухвала від 26.12.2024 по справі 760/13922/24

Справа №760/13922/24

Провадження №1-кс/760/14672/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021100090000127 від 18 січня 2021 року, погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, українця, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, без визначення застави та встановлення строку дії ухвали.

В обґрунтування клопотання вказав, що досудовим розслідуванням встановлено що, ОСОБА_7 у невстановлений слідством час, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом.

3 метою реалізації вказаного злочинного наміру ОСОБА_6 розробив злочинний план, який полягав у пошуку транспортного засобу, який він з імітацією поведінки добросовісного покупця, збирається купити в розстрочку та після повного погашення боргу переоформить на праві власності. В ході здійснення пошуку ОСОБА_6 стало відомо, що наглядно знайома ОСОБА_8 бажає продати належний їй автомобіль марки "AUDI A6" VIN: НОМЕР_1 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 14 000 доларів США.

В подальшому, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер свої дій, та настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, створюючи хибне враження, про добросовісність своїх намірів, 07.09.2021 за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний 95, звернувся до ОСОБА_8 , яка є власником автомобіля "AUDI A6", VIN: НОМЕР_1 , 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , з пропозицією придбати належний їй автомобіль в розстрочку, а саме деякий час поїздити та 21.09.2020 виплатити його вартість у розмірі 14000 доларів США. ОСОБА_8 , перебуваючи в довірливому стані, погодилася на вказані умови, так як ОСОБА_6 викликав у неї довіру.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомивши, що особа, яка надала йому в користування автомобіль не зможе виявити та припинити його злочинні дій, вирішив незаконно звернути вищезгаданий автомобіль на свого користь, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме продати. Так, бажаючи отримати матеріальну вигоду від продажу вказаного автомобіля ОСОБА_6 висловив пропозицію про продаж автомобіля раніше не знайомому ОСОБА_9 з яким 07.12.2020 домовився про зустріч, га в подальшому про продаж автомобіля.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 , 07.12.2020 року прибув до місця за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строна, 11а, біля ТСЦ 5348, де зустрівся з ОСОБА_9 , якому за суму в розмірі 12500 доларів США продав автомобіль "AUDI AG" VIN: НОМЕР_1 2012 року випуску, д.н.3. НОМЕР_2 , та передав один ключ від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 та документи щодо продажу транспортного засобу.

В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_8 нанесено матеріальний збиток у розмірі 14000 доларів США, що згідно курсу НБУ на 07.09.2020 становило 388220 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.289 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кременчук, українець, громадянин України, без місця реєстрації.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому злочину, є зібрані в ході досудового розслідування докази, які підтверджуються наступними матеріалами досудового розслідування:

- відомостями з протоку прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.01.2021 року;

-свідченнями потерпілої ОСОБА_8 від 18.01.2021 року;

-свідченнями потерпілої ОСОБА_8 від 05.02.2021 року;

-інформацією з Регіонального центру ГСЦ МВС у м. Києві ( філія ГСЦ МВС) ;

-свідченнями свідка ОСОБА_10 від 17.03.2021 року;

-відомостями встановленими в ході огляду місця події від 07.03.2021 року;

-свідченнями свідка ОСОБА_11 від 07.03.2021 року;

-свідченнями свідка ОСОБА_11 від 24.07.2021 року;

-відомостями здобутими в ході пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2021;

-інформацією вилученою в ході тимчасового доступу до речей та документів від 14.05.2021 року;

-відомостями, що містяться у висновку експерта № СЕ-19/111-21/24148-ПЧ від 27.05.2021;

-відомостями встановленими в ході огляду місця події від 24.07.2021 року;

-свідченнями свідка ОСОБА_9 від 20.09.2021;

-відомостями здобутими в ході пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2021;

-свідченнями свідка ОСОБА_12 від 12.11.2021;

-свідченнями свідка ОСОБА_13 від 12.11.2021;

-іншими матеріалами в їх сукупності.

Так, 19.11.2021 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, та цього ж дня заочно повідомлено про підозру.

Крім цього, 19.11.2021 у відповідності до ст.111, ст.278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень засобами поштового зв'язку 19.11.2021 о 18:09 за місцем відомого останнього проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 рекомендованим листом з описом вкладення направлено повідомлення про підозру підозрюваному ОСОБА_6 .

Відповідно до здобутих під час розслідування відомостей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.02.2022 року здійснив перетин державного кордону України та з того часу до України не повертався. На даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 не відоме.

10 грудня 2021 року зважаючи на те, що місцезнаходження вказаного підозрюваного не відоме, останній перебуває за межами України, враховуючи тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років за вчинення особливо тяжкого злочину, у якому він підозрюється, а також те, що він переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадження №12021100090000127 від 18.01.2021 слідчим слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві України винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22 квітня 2024 року, зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не відоме, останній перебуває за межами України, де переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадження №12021100090000127 від 18.01.2021 слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10 грудня 2021 року оперативним працівникам Солом'янського УП ГУНП у м. Києві дорученням в порядку ст.40 КПК України доручено заведення оперативно-розшукової справи та проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12021100090000127 від 18 січня 2021 року, спрямованих на встановлення місця знаходження і місця проживання підозрюваного ОСОБА_6 та забезпечення його прибуття до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві для проведення з ним слідчих і процесуальних дій.

Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_6 до баз даних Інтерпол.

У взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу саме Національна поліція України виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. При цьому, робочим апаратом НЦБ Інтерполу в структурі Національної поліції є саме Департамент міжнародного поліцейського співробітництва.

Крім того, з метою організації розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та у випадку встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , за межами території України та затримання для екстрадиції останнього, необхідно надати копію ухвали слідчого судді про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч.6 ст.193, ч.2 ст.281 КПК України).

Відповідно до п.4. 4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року (далі - Інструкції), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Водночас у запиті повинна бути викладена повна та об'єктивна інформації про події, факти на розшукуваних осіб, у тому числі про обраний стосовно розшукуваної особи запобіжний захід.

Відповідно до п. 4.5 Інструкції, у разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюються, у тому числі, заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави, у тому числі затримання та арешт розшукуваної особи з наступною її екстрадицією. У цьому разі ініціатор розшуку в запиті до НЦБ гарантує, що при затриманні та арешті розшукуваної особи на території іншої держави до її компетентних органів буде обов'язково надіслано клопотання про екстрадицію цієї особи. Якщо країна, де вірогідно може перебувати розшукувана особа, невідома, то в запиті гарантується звернення з клопотанням про екстрадицію до будь-якої країни або вказується коло чи конкретний перелік країн, яким обмежується гарантоване звернення з клопотанням про екстрадицію.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст.281 КПК України, та процедуру «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.

Відповідно до положень Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, встановлюються принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу. Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування. Відповідно до ст. 82 Правил, сповіщення з «червоним кутом» видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи. Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з «червоним кутом», які вимагають надання певної юридичної інформації, зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо направляється копія ордера на арешт або судове рішення). Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з «червоним кутом». Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з «червоним кутом».

Згідно вимог ч.6 ст.193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. А тому підстави для оголошення особи у розшук визначені ч.1 ст.281 КПК України є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Тобто, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Відповідно до ч.4 ст.190 КК України за вчинення шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, злочинними діями останнього завдано збитку на суму у розмірі 14000 доларів США, що згідно курсу НБУ на 07.09.2020 становило 388220 гривень., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , згідно зі ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_6 скоїв умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Це вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_6 покинув територію України після початку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що не дає можливості викликати ОСОБА_6 до органу досудового розслідування для проведення за його участі слідчих та процесуальних дій. 10.12.2021 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, а 22.04.2024 останнього оголошено в міжнародний розшук. На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, використовуючи підроблені документи;

2) незаконно впливати на свідків які знаходяться на території України та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочинів ОСОБА_6 , його спілкуванням з іншими особами залученими до вчинення кримінальних правопорушень, що не були обізнані про злочинні наміри підозрюваного. Отже, за таких обставин, може здійснюватися вплив зі сторони ОСОБА_6 чи інших осіб за його проханням з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом їх підкупу або примушування.

3) вчинення інших кримінальних правопорушень. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення або організовувати їх вчинення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т. ч. шляхом підроблення документів тощо.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час досудового розслідування підтверджено, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності виїхав за межі України, що дає підстави вважати, про наявність обґрунтованих ризиків щодо спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення особливо тяжкого злочину до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, інших учасників досудового розслідування, приховування, знищення або зміни документів, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду є підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження та його спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявних підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Окрім того, обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначена вимога міститься у ч.2 ст.58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Під час розгляду зазначеного клопотання не має необхідності у проведенні допитів свідків.

Беручи до уваги вказані обставини і те, що ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, просила клопотання задовольнити.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 02 грудня 2024 року для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.

Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити, покликаючись на те, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України не обґрунтована. Слідчим не доведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

На підставі ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя ухвалив розглядати вказане клопотання за відсутності підозрюваного, оскільки ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100090000127, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2021, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

19 листопада 2021 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, та цього ж дня у відповідності до ст.111, ст.278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру.

10 грудня 2021 року постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.

22 квітня 2024 року постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Санкція ч.3 ст.289 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином, під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні.

Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі №991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч.6 ст.193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.

Процедура, передбачена в ч.6 ст.193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч.1, п.1 ч.2 ст.575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч.1 ст.197 КПК.

Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч.6 ст.193 КПК може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя зауважує, що ч.6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в постановленої в порядку ч.6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу

Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження вирішити питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Солом'янського

районного суду міста Києва ОСОБА_1

Попередній документ
125329568
Наступний документ
125329570
Інформація про рішення:
№ рішення: 125329569
№ справи: 760/13922/24
Дата рішення: 26.12.2024
Дата публікації: 24.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.12.2024)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.12.2024 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
06.12.2024 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва
12.12.2024 16:30 Солом'янський районний суд міста Києва
24.12.2024 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
26.12.2024 10:30 Солом'янський районний суд міста Києва