СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/568/25
ун. № 759/1489/25
20 січня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024112350000087 від 12.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Прага Чеська Республіка, освіта вища, має на утриманні трьої неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -
20.01.2025 року старший слідчий СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № №42024112350000087 від 12.09.2024 року.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112350000087 від 12.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , спрямований на незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що суперечить вимогам п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, а також положенню «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної i охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622.
ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 18.01.2025, придбав шість предметів, зовні схожих на корпуси гранати ручної «Ф1», один корпус гранати РГД-5, один предмет зовні схожий на підривач механічний МУВ, п'ять предметів, зовні схожих на підривачі до ручних гранат УЗРГМ-2 та три підривачі УЗРГМ до гранат, після чого у невстановлений досудовим розслідуванням час переніс вказані до будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу.
18.01.2024, у період часу з 11 год. 23 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 які останній придбав та зберігав за вищевказаних обставин, без передбаченого законом дозволу.
18.01.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються протокол обшуку від 18.01.2025;
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арештую
Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні просив надати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , вважаю відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи із наступного.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частини перша, друга статті 194 КПК України).
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. Так, вказана норма забороняє переміщати тягар доведення необхідності звільнення на особу, щодо якої вирішується питання про позбавлення її волі.
Крім цього, у рішеннях Європейського суду з прав людини "Харченко проти України" (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року), "Белевицький проти росії" (п.п.111-112 рішення ЄСПЛ від 1 березня 2007 року) зазначено, що слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції.
Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слідчому судді, суду при розгляді відповідного питання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним з найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема йдеться про застосування домашнього арешту), у багатьох випадках навіть не розглядається.
Європейським судом з прав людини у справах «Вемгофф проти Німеччини», «Летельєр проти Франції», «Смирнов проти Росії» визначено, що тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушення громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Однак, всупереч викладеному, органом обвинувачення не надано жодних вагомих доказів, які б посвідчували факти можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення дій для перешкод кримінальному провадженню іншим чином, вплив на свідків та потерпілого, знищення документів, речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує:
1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, який не досяг пенсійного віку та не має підтверджених медичними документами тяжких або хронічних захворювань;
4) відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, родини та утриманців;
5) відсутність у підозрюваного постійного місця роботи;
6) відсутність відомостей про негативну репутацію підозрюваного;
7) майновий стан підозрюваного, який не має постійного джерела доходу;
8) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.
Європейським судом зазначається, що у всіх випадках, коли ризик ухилення підозрюваного (обвинуваченого) від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного (обвинуваченого) має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).
У той же час, під час розгляду клопотання, не доведено недостатність застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним вище ризикам. Доказів необхідності застосування до підозрюваного саме найсуворішого запобіжного заходу і неможливості обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, прокурором не наведено.
Стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 , має постійне місце проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій.
У цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ризикам кримінального провадження можна запобігти, застосувавши відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, ч.4 ст.194, ст.ст. 195, 196, 197, 369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024112350000087 від 12.9.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 60 діб, а саме до 18.03.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) заборонити відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (окрім випадків надання йому невідкладної медичної допомоги);
2) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні ;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти з моменту доставки останнього до місця його проживання. В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до СУ ГУНП в Київській області.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню
Строк дії ухвали до 18.03.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, крім того, на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію цієї ухвали мені вручено 20.01.2025 року
о"__" год. "__" хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження
підозрюваний_________________________ОСОБА_7