Справа №:755/2270/25
Провадження №: 1-кс/755/524/25
"08" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, громадянину України, з незакінченою середньою освітою, працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000408 від 07 лютого 2025 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000408 від 07 лютого 2025 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 06 лютого 2025 року, приблизно 19 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились за місцем свого проживання, а саме у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де, перебуваючи в житловій кімнаті, спільно вживали алкогольні напої.
В подальшому, в ході спільного вживання алкогольних напоїв, близько 00 годин 45 хвилин, 07 лютого 2025 року, перебуваючи у житловій кімнаті квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_8 .
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, ОСОБА_4 близько 01 години 00 хвилин, 07 лютого 2025 року, взяв із тумбочки кухонний ніж та, наблизившись до ОСОБА_8 , наніс один удар ножем в область лівого стегна останньої, після чого ліг відпочивати.
В результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень смерть ОСОБА_8 настала через короткий проміжок часу.
Згідно повідомлення про смерть - смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від колото-різаного поранення стегна із пошкодженням крупних судин, що спричинило за собою крововтрату.
07 лютого 2025 ОСОБА_4 затримано (час фактичного затримання 07 лютого 2025 о 10 годині 50 хвилин) в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
07 лютого 2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та адвоката щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити мотивуючи тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, та тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з'являючись за викликом до слідчого чи прокурора, з метою затягування кримінального провадження; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про обрання підзахисному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації та проживання брата підозрюваного - ОСОБА_9 , який був допитаний під час досудового розслідування як свідок, посилаючись на те, що проживання там може позитивно вплинути на його підзахисного, разом з тим ОСОБА_4 визнає вину, готовий співпрацювати зі слідством, та ніяким чином не буде перешкоджати досудовому розслідуванню, тому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як в передчасному та занадто суворому та обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні було частково задоволено клопотання адвоката про допит брата підозрюваного - ОСОБА_9 .. Враховуючи те, що останній допитаний як свідок у цьому кримінальному провадженні, то суд опитав його виключно з питань висловленого адвокатом клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із матерію та ще одним братом, у кожного є своя кімната. Він готовий у свою кімнату узяти для проживання та утримання свого брата, вони не будуть разом вживати спиртні напої. Про усі обставин, які йому відомі він вже надав покази слідчому.
Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у рапорті від 07.02.2025; у протоколі огляду місця події від 07.02.2025; у протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 07.02.2025; у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 07.02.2025; у інших матеріалах кримінального провадження у сукупності.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з постанови про пред'явлення підозри, ОСОБА_4 підозрюється, відповідно до вимог ст. 12 КК України, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язківки, той факт, що раніше не судимий, зловживає алкогольними напоями.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчої судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а також те, що в квартирі, за адресою: АДРЕСА_3 , в якій адвокат підозрюваного ОСОБА_6 просить визначити ОСОБА_4 , як місце відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проживає його брат ОСОБА_9 , який є свідком у даному кримінальному провадженні, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Підстав для обрання підозрюваному, на цьому етапі кримінального провадження, інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, слідча суддя не вбачає.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, слідча суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного та, керуючись, ст.ст. 176 - 178, 182 - 184, 194, 196, 309 КПК України, слідча суддя, -
Відмовити адвокату ОСОБА_6 в задоволенні його клопотання про застосування забіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000408 від 07 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення суми застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 квітня 2025 року (включно), та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 10 години 50 хвилин 07 лютого 2025 року.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1