Справа № 755/1010/25
Провадження №: 3/755/862/25
"18" лютого 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03 січня 2025 року близько 1 години 10 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Алма-Атинській в м. Києві, керував автомобілем Mercedes-benz Vito 115 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що автомобіль Mercedes-benz Vito 115 CDI належить його дружині, а керує ним його товариш. Він особисто не вживає спиртні напої. Разом з товаришем вони зранку 02 січня 2025 року приїхали до міста Києва з міста Дніпро. Він проживає на декілька міст. Він привіз колишній дружині дітей та речі, передачі іншим людям. Вони розвантажили автомобіль біля будинку дружини по вул. Алматинській та повезли речі до міста Ірпінь. За кермом був його товариш, тому він вживав спиртні напої. Ввечері вони прихали до будинка дружини, товариш запаркував автомобіль, а він пішов до дружини. При розбиранні речей виявили, що він не приніс червону папку з документами дітей. Він близько 01 години вийшов на вулицю та пішов за документами до автомобіля. У цей час під'їхали працівники поліції та почали стверджувати, що він водій та просили пройти огляд на стан сп'яніння. Він категорично відмовлявся та пояснював, що він не керував автомобілем. Потім він сам запропонував працівниками поліції поїхати до лікаря, однак, у лікаря також відмовся проходити огляд. Він не керував автомобілем, був дуже п'яним, погано пам'ятає події. Він просить закрити провадження по справі.
Також пояснив, що не оскаржував дій працівників поліції, не оскаржував постанову, винесену працівниками поліції за ч.1 ст. 182 КУпАП.
Після перегляду у судовому засіданні відозапису події, ОСОБА_1 пояснив, що йому дуже соромно за свою поведінку, за образи працівникам поліції та лікарю. Він дійсно, перебуваючи за кермом автомобіля, відчинив вікно та голосно слухав музику, в нього був заведений двигун та горіли габарити. Він вважає, що той рух автомобіля, який зафіксовано на відеозапису, це просто він витиснув педаль щеплення та автомобіль покотився назад. Він не вважає, що це рух автомобіля та просить його звільнити від відповідальності.
У судовому засіданні було відтворено відеозапис бодікамер працівників поліції. Як вбачається з даних, що містяться на відеозапису, працівники поліції у салоні службового автомобіля спостерігають за автомобілем «Мерседес». Автомобіль починає рухатися заднім ходом і працівники поліції під'їжджають до нього. Вікно на двері водія відчинено, ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля, гучно включена музика, ніяких документів у салоні немає. Зовні ОСОБА_1 має ознаки сильного алкогольного сп'яніння. Працівники поліції просять виключити музику, надати документи. ОСОБА_1 веде себе агресивно, неадекватно, ображає працівників поліції. Після цього, працівники поліції передають ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пояснюючи ознаки для цього та зазначаючи, що вони бачили, які він розпочав рух автомобілем та намагався виїхати. Поведінка ОСОБА_1 не змінюється, він висловлює образи та погрози працівникам поліції, з'ясовую чого вони не фронті. Вони просять його припинити ці дії, повідомляють що можуть застосувати кайданки для припинення цих дій. ОСОБА_1 вимагає надіти на нього кайданки. Працівники поліції неодноразово йому пропонують пройти огляд, припинити противоправну поведінку. Працівники поліції надають ОСОБА_1 можливість пройти огляд на приладі «Драгер», однак, той відмовляється. Він каже, що він військовий, однак, документів не надає, імітує, що не може знайти дозвіл на зброю. Поліцейська неодноразово вимагає, щоб ОСОБА_1 поклав ніж, згодом вона його забирає. ОСОБА_1 вимагає його везти до лікаря. Він не може знайти документів та ключів від автомобіля, каже, що він тільки що приїхав, а вони його кудись везуть. Згодом ОСОБА_1 сідає до автомобіля працівників поліції. По дорозі працівники поліції складають на нього постанову за ч.1 ст. 182 КУпАП, роз'яснюють права. Також, повідомляють, що вони бачили як він завів автомобіль, рухався і зупинився, коли побачив їх проблискові маячки. ОСОБА_1 продовжує принижувати усіх та погрожувати всім. У лікаря ОСОБА_1 продовжує агресивну поведінку, ображає та принижує лікара і працівників поліції, продовжує розповідати, що вони завтра будуть звільнені, а він вирішить усі питання. Поряд з цим, на пропозицію лікаря здати аналізи, він відмовляється. Йому неодноразово роз'ясняють наслідки такої відмови. Працівники поліції повідомляють, що вони рухалися по двору та побачили, як він сідав у салон автомобіля. Вони зупинилися за сусіднім автомобілем та спостерігали за його діями, бо хотіли зрозуміти це водій автомобіля, чи до салону заліз крадій. Вони почули як голосно заграла музика, як завівся двигун автомобіля, як п'ять хвилин він працював, після цього автомобіль почав рухатися заднім ходом, тому вони одразу під'їхали до автомобіля. Працівники поліції склали протокол, оголосили права наслідки розгляду протоколу. Коли працівники поліції запропонували розписатися за отримання тимчасового талону, то ОСОБА_1 був здивований, що у працівників поліції знаходяться його права. Він не пам'ятав, що він їх передав і що відбувалося раніше. Йому видали тимчасовий талон та заборонили керувати транспортним засобом. За продовження неадекватної поведінки, ОСОБА_1 привезли до Дніпровського управління поліції, де після перевірки особи його забрали слідчі до слідчого відділу.
Будь яких інших доповнень та клопотань від учасників судового розгляду не надходило, а тому суддя приймає рішення на наявних та досліджених доказах.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме дані, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення, у направленні на огляд водія транспортного засобу; у постанові про накладення адміністративного штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 182 КУпАП; у реєстраційній карті, що власником автомобіля з 16 жовтня 2024 року є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 28 серпня 2003 року повернуті права після зберігання, відтворивши відеозапис з боді камер, - суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП , огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено у судовому засіданні водій, ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаний про вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення, тому йому було достовірно відомо, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо тверджень водія, що він не керував автомобілем коли його зупинили працівники поліції, то ці покази спростовуються зібраними та дослідженими доказами, у тому числі відеозаписом, де зафіксовано як автомобіль рухається з місця та несподівано різко зупиняється, де записано неодноразові пояснення працівників поліції за яких обставин вони звернули увагу на автомобіль та водія, і які вживали дії, щодо його зупинення.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про незаконні дії працівників поліції, то необхідно зазначити, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП, крім того, дії поліцейських можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , до цього часу він не звертався з будь якими заявами, скаргами на незаконні дії працівників поліції та не звертався з заявами про вчинення злочину.
Будь яких інших доказів на підтвердження своєї версії подій ОСОБА_1 надано не було, а суддя позбавлений права самостійно відшукувати та збирати такі докази.
Наведені ОСОБА_1 факти не спростовують наявність в його діях фактично встановленого адміністративного правопорушення, відтак відсутні підстави для задоволення його клопотання про закриття цього провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Л.А. Мельниченко