Справа № 702/1181/24
Провадження № 2/702/107/25
21.02.2025 м.Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Карабань З.І.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31.12.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі по тексту ТОВ «Кошельок», позивач), звернулося до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним Договором №3578110437-555106 від 22.12.2021 в розмірі 30812,50 грн. і сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 22.21.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладений Договір № 3578110437-555106 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким ОСОБА_1 наданий кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 8500,00 гривень строком на 30 днів, відсоткова ставка 2,15% на добу за початковий строк кредитування, визначений у п.2.3,3.6 та 3.7 Договору (р.4 паспорту кредиту, п.1,п.2 графіку розрахунків).
Представник позивача стверджує, що ТОВ «Кошельок» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі, а відповідач, отримані у володіння та користування кошти не повертає і відсотки за користування ними не сплачує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30812,50 гривень, з яких 8500,00 гривень борг за сумою кредиту, а 22 312,50 гривень - заборгованість за відсотками за користування позикою, які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 02.01.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у тексті позовної заяви заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача (а.с.6).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове повідомлення - виклик повернуте до суду з проставленою на ньому 17.01.2025 відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Жодних заяв чи клопотань відповідач на адресу суду не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався, іншої адреси суду не повідомляв.
За правилом п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Отже з урахуванням зазначених обставин, суд постановив розгляд справи провести за відсутності відповідача, який належним чином інформований про час та місце проведення судового розгляду справи, заяв та клопотань про його відкладення не подавав, іншої адреси місця свого проживання не повідомляв, правом на подачу відзиву не скористався.
Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, вирішив таке.
Судом встановлено, що між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 22.12.2021 укладений Договір № 3578110437-555106 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 9-14).
За умовами п. 1.1 Договору ТОВ «Кошельок» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 8500,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 Договору тип кредиту - споживчий; початковий строк кредитування, становить 30 днів, відсоткова ставка становить 2,15% на добу за лояльний період кредитування.
За умовами п.2.3 Договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до закінчення визначеного у п.2.1 Договору тридцяти денного строку кредитування.
Водночас сторони погодили, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення лояльного 30-ти денного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст.212 ЦК України і має наслідком продовження строку користування кредитом на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше, ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (пункти 3.6,3.7 Договору).
Згідно з п. 3.8 з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Зі змісту Договору випливає, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту (п.3.3).
Умови кредитування, серед іншого, відображені і в паспорті споживчого кредиту.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов Кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання Кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у ТОВ «Кошельок» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
З долучених до матеріалів справи довідок встановлено, що 22.12.2021 ТОВ «Кошельок» на підставі Договору №3578110437-555106 від 22.12.2021 про надання кредиту перерахувало на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 8500 грн. (а.с.19, 20).
Листом центрального відділення ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві від 09.12.2024 вихідний №04/642-04/157 підтверджено, що 22.12.2022 о 10:55:49 з сумою платежу 8500 грн. операція (ID транзакції 48677835, ID кредиту 62684, ID заявки на кредит 55106) була успішно проведена через систему «xPay» та зарахована на картку НОМЕР_1 (а.с.19).
Датованим 22.12.2021 повідомленням «xPay» доводиться проведення 22.12.2021 успішної транзакції (ордер ID транзакції - 48677835 про зарахування коштів клієнту в сумі 8500 грн.(а.с.20).
Згідно з детального розрахунку заборгованості за Договором №3578110437-555106 від 22.12.2021 відповідач заборгував позивачу 30812,50 грн., з яких 8500,00 грн. - тіло кредиту, 5482,50 грн. - відсотки в межах лояльного періоду, 16830,00 грн. - відсотки за продовжений строк користування позикою (а.с.16, 17).
Вирішуючи юридичний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідженням письмових доказів встановлено, що Кредитний договір №3578110437-555106 від 22.12.2021 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення.
ТОВ «Кошельок» виконало свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі, а відповідач у визначені умовами Договору строки не повернув позивачу отримані у користування кошти та не сплатив відсотки за користування ними, чим порушив свої зобов'язання, встановлені Договором.
За відсутності будь-яких інших доказів по справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір виходячи з розрахунку позивача, та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором №3578110437-555106 від 22.12.2021 у сумі 30 812 гривень 50 копійок, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про підставність позовних вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1).
У зв'язку із тим, що позов підлягає до повного задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.526, 530, 551, 610, 612, 616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за Кредитним договором №3578110437-555106 від 22.12.2021 у розмірі 30812 (тридцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 50 копійок, з яких 8500,00 грн. заборгованість за кредитом та 22312,50 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» місцезнаходження вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, 08135, ЄДРПОУ 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене і підписане 21.02.2025.
Суддя Тетяна БАРСЬКА