Справа № 369/9289/24
Провадження № 2/369/2486/25
Іменем України
21.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Липченко О.С.
за участі
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
У травні 2024 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 2007 року. Мають спільного сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син досяг повноліття та продовжує навчання на денній формі, самостійного заробітку не має, у зв'язку з чим потребує матеріального забезпечення. Відповідач працює, має дохід та зобов'язаний також нести витрати на утримання дитини, яка продовжує навчання до 23 років. Вона перебуває на обліку як безробітна. В добровільному порядку відповідач допомоги не надає, тому звернулася з даним позовом.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до 23 років або до закінчення навчання; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка від 31 травня 2024 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з доводами позову, ОСОБА_2 вказав, що дійсно його син ОСОБА_6 продовжує навчання за рахунок коштів бюджету, отримує стипендію. Позивака має рівні з ним обов'язки по утриманню сина. На даний час він проходить службу, більшу частину свого доходу вимушений витрачати на військові потреби. Має на своєму утриманні своїх батьків та мати дружини, які отримують невелику пенсію. З новою дружиною ОСОБА_7 орендує квартиру. Тому заявлений розмір аліментів вважає непомірним. Враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2024 році, просить стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 6500 грн. щомісячно.
На підставі повторного авторозподілу, цивільну справу передано до провадження судді Пінкевич Н.С.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С. та призначено розгляд справи на 21 лютого 2025 року.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала про стягнення аліментів в розмірі 6 500 грн.. Просила позов задоволити та стягнути аліменти в розмірі 6 500 грн. відповідно до поданого відзиву.
У судове засідання відповідач не з'явився. Подавав клопотання про зупинення провадження по справі, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою від 21 лютого 2025 року. Будь-яких інших клопотань відповідач суду не направив.
Оскільки відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду відзив, клопотань про відкладення розгляду справи, витребування доказів не заявив, тому суд вирішив заслухати справу у його відсутність з урахуванням поданих сторонами доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Посилання відповідача, що мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, не встановлений, суперечать ст.200 та ст.201 СК України.
За ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст.201 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_9 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 .
З довідки Київського авіаційного фахового коледжу №374 від 08 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_9 навчається на третьому курсі з фаху Авіаційна та ракетно-космічна технічка денного відділення за рахунок коштів бюджету, термін навчання з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину підлягають до задоволення з 30 травня 2024 року. У разі сплати відповідачем у цей період коштів на утримання дитини (враховуючи подані квитанції), то ці оплати можуть враховуватись виконавцем у разі примусового виконання судового рішення.
Відповідно до положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З поданих позивачем доказів не можливо встановити чи отримує заявник стипендію та її розмір. Відповідач жодних клопотань не заявив, не повідомив суду причини неможливості подати такі докази.
Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 , 2006 року народження. Доказів неспроможності сплачувати аліменти матеріали справи не містять.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Тому при визначенні розміру аліментів суд враховує, що ОСОБА_6 досяг повноліття, навчається, та аліменти мають відповідати дійсним потребам дитини, які б забезпечували його потреби при навчанні, а не іншими потребами, які батьки у разі можливості можуть надати.
З огляду на те, що дитина проживає з матір'ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, розмір прожиткового мінімуму на працездатну особа, враховуючи, що дитина навчається на денній формі навчання, розмір доходу відповідача, визнання ним частково позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на утримання дитини аліментів у розмірі 6500 грн. до досягнення сином 23-років або до закінчення навчання.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на його утримання в розмірі 6500 грн. (шість тисяч п'ятсот грн.) щомісячно, починаючи з 30 травня 2024 року, і до досягнення ним 23-річного віку за умови продовження навчання.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Інформація про сторін
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 21 лютого 2025 року.
Суддя