"20" лютого 2025 р. Справа № 363/2738/24
20 лютого 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , про відстрочку виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2024 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП,
18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною вище заявою, у якій просить розстрочити виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2024 у справі №363/2738/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, строком на 10 місяців.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що через скрутне матеріальне становище, не має можливості сплатити штраф одразу і у повному обсязі з огляду на те, що станом на сьогоднішній день, має інвалідність 2 групи, отримує невеликий дохід.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.2024 заяву передано головуючому судді Лукач О.П. для розгляду.
Згідно довідки секретаря суду, 02.10.2024 матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 (№363/2738/24) направлено до Київського апеляційного суду та станом на 18.12.2024 справа не повернулася.
У зв'язку із зазначеним, 19.12.2024 ОСОБА_1 було надіслано листа з роз'ясненням, що розгляд заяви про відстрочку виконання постанови від 18.09.2024 про накладення адміністративного стягнення, буде призначено у судове засідання, після повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції, про що його буде повідомлено додатково.
Матері адміністративної справи №363/2738/24 повернулися до суду 23.01.2025, після чого судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 було призначене на 04.02.2025 на 12:30, про що повідомлено ОСОБА_1 .
Судове засідання, призначене на 04.02.2025, не відбулося, у зв'язку із відсутністю головуючого судді через тимчасову непрацездатність (лікарняний). Наступну дату судового засідання визначено - 20.02.2025 о 09:00, про що повідомлено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив заяву задовольнити, так як знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки має замалу пенсію та невелику заробітну плату.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши у судовому засіданні доводи заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо розстрочки виконання ним постанови про накладення адміністративного стягнення, з таких підстав.
Встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала справа про адміністративне правопорушення №363/2738/24, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2 та частиною першою статті 130 КУпАП.
За результатом розгляду вказаної справи, постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП. Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122-2 КУпАП закрито з підстав, передбачених пунктом 7 статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись із вказаною постановою суду, адвокат Сіренко М.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області
від 18.09.2024 - без змін.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно із статтею 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно із вимогами частиною другою статті 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Так, частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
У рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 3-р(ІІ)/2021
справа №3-261/2019 (5915/19) наголошено, що принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов'язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи, у тому числі нормативного встановлення законодавцем адміністративної відповідальності. Отже, конкретні санкції за адміністративні правопорушення мають бути справедливими та відповідати принципові домірності, тобто законодавець має визначати адміністративне стягнення з урахуванням їх виправданості та потреби для досягнення легітимної мети, беручи до уваги вимоги адекватності наслідків, які спричинені такими санкціями (у тому числі для особи, до якої вони застосовуються), тій шкоді, що настає в результаті адміністративного правопорушення.
Оскільки розстрочка виконання постанови суду можлива за наявності конвертних обставин, що об'єктивно перешкоджають реалізації постанови, та за наявності відповідних про це доказів , посилання ОСОБА_1 на скрутне матеріальне становище та недостатній розмір пенсії і заробітку, у даному випадку, не є підставою для розстрочки виконання постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. У матеріалах заяви відсутні докази наявності будь-яких обставин, які могли б свідчити про поважну причину, яка унеможливлює виконання постанови ОСОБА_1 та доказів про його скрутне матеріальне становище.
Враховуючи, що штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом заяви хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення.
При цьому, суд також враховує, що ОСОБА_1 намагався уникнути відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення під час розгляду справи у суді, стверджуючи про свою невинуватість, що було предметом розгляду і в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного вище, суддя вважає, що у задоволенні заяви про розстрочення сплати штрафу слід відмовити, оскільки законних підстав для цього не установлено.
Керуючись статтями 283, 284, 301, 304, 307 КУпАП, суд,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2024 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач