Справа № 161/23410/24
Провадження № 2-а/161/27/25
19 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Здиги Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом адвоката Здиги Богдана Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
19.12.2025 до суду надійшов вищевказаний позов.
В обґрунтування підстав позову ОСОБА_1 посилається на те, що 13.12.2024 на його мобільний застосунок «Монобанк» надійшло повідомлення про відкрите виконавче провадження та необхідність сплати штрафу.
В ході вивчення матеріалів виконавчого провадження, встановлено, що причиною блокування банківських рахунків та відкриття виконавчого провадження стала несплата штрафу за постановою в справі про адміністративне правопорушення № 761 від 10 вересня 2024 року, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 .
Вказана постанова була винесена без участі Позивача. Також,
другий примірник постанови, представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому
вручений не був. Про наявність вищевказаної постанови про притягнення до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 дізнався 17.12.2024 року, під час
отримання копії виконавчого провадження.
Причина пропущення строку подання адміністративного позову
зумовлена наявністю поважних обставин, зокрема винесенням постанови без участі
Позивача та невручення другого примірника постанови для ознайомлення Позивачу.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про
адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 761 від
10 вересня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, за ч. 3 ст.210 КУпАП за те, що він не вчасно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних.
31.08.2024 року ОСОБА_1 , прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою заміни військово-облікового документу. Під час подачі заяви на заміну та перевірки підстав для зміни військово-облікового документу, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили його, про те, що він не став на облік військовозобов'язаних у 27 років, чим вчинив адміністративне правопорушення.
На ОСОБА_1 офіцером мобілізаційного відділення ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 761 від 31.08.2024 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, копія якого вручена ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 подав заяву на ім'я ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку із тяжким матеріальним станом.
Скерувавши дану заяву в одному екземплярі, був повідомлений, що в телефонному режимі він буде оповіщений про результати розгляду заяви та протоколу про адміністративне правопорушення.
Того ж дня, ОСОБА_1 був направлений на ВЛК, після проходження якого, 09.09.2024 отримав новий військово-обліковий документ.
В подальшому будь яких сповіщень від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не отримував.
Про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не знав і взнав про неї лише 17.12.2024.
Аналізом протоколу про адміністративне правопорушення № 761 винесеного у відношенні ОСОБА_1 встановлено, що у вину останньому ставиться не своєчасна постановка на військовий облік, тобто адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
З аналізу постанови № 761 за справою про адміністративне правопорушення винесеної у відношенні ОСОБА_1 встановлено, що у вину останньому ставиться не вчасне з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних, тобто адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином наявні розбіжності в кваліфікації інкримінованого ОСОБА_1 діянні, в зв'язку з чим встановити яке саме правопорушення ставиться у вину, не надається можливим.
До 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало.
На думку сторони позивача, в діях ОСОБА_1 немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення, за яке його піддано такому суворому стягненню як 17000 грн., а тому просив суд визнати причини пропуску строку на звернення із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №761 від 10.09.2024 року поважними та поновити строк на її оскарження, постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП
ІНФОРМАЦІЯ_2 № 761 від 10.09.2024 року по справі про адміністративне
правопорушення щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу про адміністративні правопорушення - закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на судовий збір в розмірі 605 гривень, 60 копійок та надання правової допомоги в розмірі 6000 гривень. Всього 6605 гривень 60 копійок.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь яких заяв, клопотань та відзиву до суду не надходило.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 761 винесеного відносно ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив несвоєчасну постановку на військовий облік, що кваліфіковано за ч. 2 ст. 210 КУпАП (а.с.17).
10.09.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №761, якою встановлено, що 31.08.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не вчасно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних, чим порушив пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
Виконавче провадження за вищевказаною постановою було відкрите 11.12.2024 (ВП №76748089 (а.с.16).
Відповідно до військово-облікового документу позивач ОСОБА_1 за рішенням військово-лікарської комісії (результат медичного огляду) 31.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ВОМП)визнаний придатним до військової служби згідно гр. ІІ, наказу МОУ №402-2008, пр.. №104/12 (а.с.17)/
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на оскарження, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, строк оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення складає 10 днів.
Як вже зазначено вище, строк звернення до суду відповідно до ч.2 ст.122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки спірна постанова була винесена без присутності позивача, то відповідач в силу приписів ст.285 КУпАП повинен був направити цю постанову на адресу позивача поштою, чого відповідачем зроблено не було.
А тому суд вважає, що оскільки спірна постанова була винесена без присутності позивача, докази її вручення та/або направлення позивачу поштою відсутні, то 10 денний строк звернення до суду з позовом про оскарження такої постанови має обчислюватися саме з 17.12.2024 року, коли позивач дізнався про її існування.
Відповідно до ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Вказана редакція ч.3 ст.210 КУпАП діє з 19.05.2024р. відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні розпочато проведення загальної мобілізації, тому діє особливий період.
Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'зязку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, - призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності; прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Проте, ні протокол про адміністративне правопорушення №761, ні оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містять посилання на докази, на підставі яких був зроблений висновок про те, що позивачем було порушено постановку на військовий облік.
Крім того, у протоколі №761 від 31.08.2024 року та в постанові №761 від 10.09.2024 року містяться розбіжності щодо кваліфікації вчиненого діяння. Так, вищевказаний протокол стосовно ОСОБА_1 складено за ч.2 ст. 210 КУпАП, а в постанові №761 від 10.09.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн, як за санкцією ч.3 ст.210 КУпАП.
За таких обставин суд не вправі самостійно виокремлювати ті істотні ознаки складу правопорушення, які наявні в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи таким чином на себе функції сторони обвинувачення.
За таких обставин суд зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, без врахування всіх обставини справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факту вчинення позивачем , суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі відповідно до положень ст.286 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подачу фізичною особою позову сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
Стосовно витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Так, між позивачем та адвокатом Здигою Б.В. укладено договір № 1812/24-1 від 18.12.2024 року про надання правової допомоги.
Крім того, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було надано, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 18.12.2024, детальний опис виконаних робіт, атк здачі-прийняття виконаних робіт від. 18.12.2024, розрахунок суми гонорару за надану правову (правничу) допомогу, квитанцію №1 від 18.12.2024 на суму 6 000 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих
послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду
справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою
чи тільки має бути сплачено (Постанова ВС від 03.10.2019 року у справі №
922/445/19).
Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на оскарження постанови №761 від 10.09.2024.
Позов адвоката Здиги Богдана Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП
ІНФОРМАЦІЯ_1 № 761 від 10.09.2024 року у справі про адміністративне
правопорушення щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, а всього 6605 (шість тисяч шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП
НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 20.02.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк