154/4761/24
2/154/406/25
20 лютого 2025 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючої судді Кусік І.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 грудня 2024 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10000 гривень.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 15.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15.10.2023-100002126, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10000 гривень строком на 70 днів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 23.12.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 18500 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентах в розмірі 7000 грн., комісії 1500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
08 січня 2025 року ухвалою судді позову заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позов.
13 січня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він повідомляє суд, що є військовослужбовцем ЗСУ. Зазначає, що позивачем не доведено факт укладання, наявності та дії письмового Кредитного договору № 15.10.2023-100002126, вчиненого між фізичною та юридичною особами. Також не доведено факту отримання ним кредитних коштів у розмірі 10000 грн. Зазначає, що згідно ст. 14 п. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
17 січня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № 15.10.2023-100002126 від 15.10.2023 року в електронній формі, який законодавчо прирівнюється до письмової. Так, згідно з ч.12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування їх фінансовою установою на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується квитанцією №2379135066 від 15.10.2023 року. Також зазначає, що з документів, які надав відповідач, вбачається, що він отримав статус УБД і брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації після закінчення заходів строку дії Кредитного договору. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписуючими технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно пункту 1 частини 2статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог статей 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №15.10.2023-100002126 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно доч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно умов кредитного договору № 15.10.2023-100002126 від 15.10.2023 року, сума кредиту становить 10000,00 грн строком на 70 днів, із сплатою процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом. Комісія, пов'язана із наданням кредиту - 15% від суми кредиту і дорівнює 1500 гривень.
На виконання умов договору відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування їх фінансовою установою на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується квитанцією № 2379135066 від 15.10.2023 року та зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.
Однак, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий кpeдит в строк та на умовах, передбачених договором.
Згідно довідки-розрахунку станом на 23.12.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 18500 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентах в розмірі 7000 грн., комісії 1500 грн.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
Згідно п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021, яка набрала чинності 23 квітня 2021 року та була чинною станом на визначений позивачем період спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Президентом України на території нашої держави з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан, у зв'язку із збройною агресією росії.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 19.12.2023 року, згідно Довідки в/ч НОМЕР_2 від 11.12.2023 року перебуває на військовій службі з 28.11.2023 року по теперішній час (тобто по 11.12.2023 року).
Таким чином, саме з цього часу на нього як позичальника поширюються пільги щодо не нарахування процентів за користування кредитом відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021, яка набрала чинності 23 квітня 2021 року та була чинною станом на визначений позивачем період спірних правовідносин).
Доказів перебування ОСОБА_1 на військовій службі станом на день укладення крдитного договору, тобто на 15.10.2023 року, суду не надано.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.
Згідно із ч.2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту кредитодавця відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані ним умови.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що у судовому засіданні підтверджено факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 15.10.2023-100002126 від 15.10.2023 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, а розмір заборгованості відповідачем не був спростований, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором всього в сумі 18500 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентах в розмірі 7000 грн., комісії 1500 грн.
На підставі п.1 ч.2 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., що підтверджуються документально.
Керуючись ст.ст.12,89,141,263,265,268,354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 615, 629, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського,133-А, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.10.2023-100002126 від 15.10.2023 року в розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ірина КУСІК