Ухвала від 21.02.2025 по справі 2-6/11

УХВАЛА

21 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 2-6/11

провадження № 61-1569ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року в справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, яка є правонаступником Дацьківської сільської ради, ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Дацьківської сільської ради Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання недійсними рішень Дацьківської сільської ради, відновлення меж і відшкодування шкоди.

09 лютого 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до Дацьківської сільської ради, ОСОБА_4 про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року до участі у справі залучено Стеблівську селищну раду Корсунь-Шевченківського району як правонаступника Дацьківської сільської ради.

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району про визнання недійсними та скасування рішень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19 січня 2018 року об'єднано в одне провадження зазначені цивільні справи.

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документа.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішень сільської ради, відновлення меж і відшкодування шкоди закрито.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, ОСОБА_4 , про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди відмовлено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень Дацьківської сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відмовлено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень Дацьківської сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документа відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року залишено без змін.

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, справу направити на новий розгляд до іншого суду першої інстанції Черкаської області.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Заявникам запропоновано надати уточнену касаційну скаргу із зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, надати суду докази надсилання копії уточненої редакції касаційної скарги іншим учасникам справи та сплатити судовий збір.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,визнано неподаною та повернуто заявнику.

06 лютого 2025 року ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,звернувся вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року.

Проте, повторно подана касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з наступних підстав.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів у суді ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надав довіреність, строк дії якої закінчився 16 листопада 2024 року.

На підставі викладеного, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_1 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, підлягає поверненню, у зв'язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

За змістом статей 185, 393 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Крім того, обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року існувати не перестали, оскільки ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах

ОСОБА_3 ,не врахувавши викладені у вказаній ухвалі роз'яснення, повторно подав касаційну скаргу без надання доказів про сплату судового збору та доказів надсилання копії уточненої редакції касаційної скарги іншим учасникам справи.

Об'єктивних перешкод для виконання роз'яснень викладених в ухвалі Верховного Суду від 30 грудня 2024 року ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_3 , не навів та Верховний Суд їх не встановив.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Оскільки заявником при зверненні вдруге до Верховного Суду із касаційною скаргою на ті самі судові рішення не було усунуто обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року (провадження № 61-14630ск24), вдруге подана та оформлена в аналогічний спосіб касаційна скарга у цій справі також підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Керуючись статтями 43, 44, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня

2024 року визнати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун