Ухвала
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 398/1592/24
провадження № 61-1873ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 , які підписані адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 48 440,40 грн та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0971683395 від 24 жовтня 2019 року в сумі 48 440 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року змінено в частині визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зменшено їх з 13 000 грн до 5 000 грн. В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року залишено без змін.
14 лютого 2025 року ОСОБА_1 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Калініним С. К.,на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року.
14 лютого 2025 року ОСОБА_1 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Калініним С. К., на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 48 440,40 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В касаційних скаргах вказується, що розгляд справи дозволить встановити єдину судову практику у справах за позовами ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості, яка зможе здійснити захист порушених прав відповідачів при розгляді вказаних справ, оскільки, згідно статіт 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наразі у винесених постановах апеляційних судів за аналогічними справами, де предметом позову є стягнення заборгованості по аналогічним кредитним договорам, де позивачем по справі є ТОВ «Коллект Центр», є різне застосування норм матеріального права, що призвело до розбіжностей у вирішеннях вказаних справ. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону, проте касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника, а тому відповідно до підпунктів а) в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судове рішення у вказаній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд станом на дату подання касаційної скарги не виносив жодних Постанов по аналогічних справах, де позивачем є ТОВ «Коллект Центр», а предметом позову - стягнення заборгованості по аналогічному кредитному договору, тому вказана справа має значний суспільний інтерес (щодо особливостей розміру відповідальності споживача, яка визначена пунктом 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування»), а також, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім цього, вирішення вказаної справи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки вирішить питання про правомірність стягнення та нарахування заборгованості за Кредитним договором. Тому заявник вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, чому справа становить значний суспільний інтересі в чому проявляється виняткове значення для відповідача цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справастановить значний суспільний інтереста має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 за касаційними скаргами які підписані адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков