Справа №731/565/24
Провадження №2/731/12/25
21 лютого 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Зибінської Г.В.,
представника відповідача
треті особи Тур Л.І.,
Тура О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим у її інтересах адвокатом Зибінською Галиною Вікторівною, до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту постійного місця проживання та визнання права на майно у порядку спадкування, -
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Зибінської Г.В., шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулася до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом, заявивши наступні вимоги:
- встановити юридичний факт про те, що баба позивачки ОСОБА_4 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в його домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) на території Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, розміром 2,69 га, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , , як колишньому члену ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ», на підставі сертифікату серії ЧН №029779, що виданий на підставі Розпорядження Варвинської районної державної адміністрації від 07 травня 1997 року за №130 та зареєстрований 19 травня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) за №1082.
На обґрунтування заявлених вимог, сторона позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Журавка Прилуцького району Чернігівської області помер дід позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім речей домашнього вжитку, також увійшло право на земельну частку (пай), що розташоване на території Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, розміром 2,69 га, яку було належне померлому, як колишньому члену ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ», на підставі сертифікату серії ЧН №029779. Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_6 не заводилася. При цьому, оскільки на момент смерті останнього, який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з ним проживала і була зареєстрована його дружина (баба позивача) - ОСОБА_4 , то саме вона у силу приписів ст. 549 ЦК УРСР (у редакції до 2004 року) прийняла спадщину після смерті чоловіка, адже фактично вступила у володіння та управління спадковим майном померлого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Журавка Прилуцького району Чернігівської області померла ОСОБА_4 , до складу спадщини якої було включено успадковане після смерті чоловіка вищевказане право на земельну частку (пай) та земельна ділянка на території Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2177 га, кадастровий №7421182000060000006, належне на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №035256. Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 не заводилася.
При цьому, оскільки ОСОБА_4 з 2009 року і до моменту смерті постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в його домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , відтак в силу положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, саме він прийняв спадщину після смерті матері.
У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Журавка Прилуцького району Чернігівської області помер ОСОБА_5 , до складу спадщини якого аналогічним чином було включено успадковане ним майно, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 , будучи донькою померлого ОСОБА_5 , є спадкоємцем належного йому майна, про прийняття якого вона звернулася у встановленому законом порядку до приватного нотаріуса, за результатами чого і було відкрито відповідну спадкову справу. Проте, оскільки ОСОБА_4 на момент смерті не була зареєстрована за однією адресою із сином ОСОБА_5 нотаріус не може встановити фактичне прийняття ним спадщини, що стає перепоною для реалізації позивачем своїх спадкових прав на земельну ділянку, площею 2,2177 га, кадастровий №7421182000060000006.
Аналогічним чином, через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності її діду права на земельну частку (пай), позивач не взмозі прийняти спадщину і в цій частині.
У зв'язку з цим, зважаючи на неможливість вирішення даного спору у позасудовому порядку, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання на 22 жовтня 2024 року. Додатково зобов'язано приватного нотаріуса Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьову-Гезердаву Н.О. надати належно завірену копію спадкової справи №113/2024, заведеної до майна померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, зобов'язано Державний нотаріальний архів Чернігівської області надати інформацію про те, чи відкривалися спадкові справи після померлих: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а в разі відкриття спадкових справ надати їх належно засвідчені копії та повідомити про видані свідоцтва про прийняття спадщини, яка залишилися після померлих, та інформацію щодо складених ними заповітів і їх чинність.
02 жовтня 2024 року на виконання вищевказаної ухвали суду приватний нотаріус Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьова-Гезердава Н.О. надала копію запитуваної спадкової справи та витребувану інформацію.
08 жовтня 2024 року на виконання вищевказаної ухвали суду з Державного нотаріального архіву Чернігівської області надійшла витребувана інформація.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року залучено до участі у вказаній цивільній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , у зв'язку з цим, підготовче судове засідання було відкладене на 25 листопада 2024 року.
11 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Зибінська Г.В., використовуючи засоби електронного зв'язку звернулася до суду із клопотаннями щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
16 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Зибінська Г.В., використовуючи засоби електронного зв'язку звернулася до суду із клопотанням щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2024 року залучено до участі у вказаній цивільній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , у зв'язку з цим, підготовче судове засідання, з урахуванням виправлення описки, було відкладене на 27 січня 2025 року.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 лютого 2025 року.
Представник позивача - адвокат Зибінська Г.В. в судовому засіданні заявлені позивачем вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, надавши обґрунтування аналогічні змісту позову.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позицію свого представника підтримала та наполягала на задоволенні пред'явлених нею вимог.
Відповідач Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області у судове засідання явку свого представника не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 30 січня 2025 року ОСОБА_7 , діючи в інтересах Варвинської селищної ради на підставі довіреності, звернулася до суду із заявою про здійснення розгляду справи за їх відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала. 15 листопада 2024 року зверталась до суду із письмовою заявою, згідно з якою щодо вимог позову не заперечила та наполягала на його задоволенні у повному обсязі. Підтвердила, що баба позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, вказала, що діду позивача ОСОБА_6 , як колишньому члену ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ» було належне право на земельну частку (пай), що розташована на території Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Наголосив, що баба позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши позиції учасників процесу да дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Журавка Варвинського району Чернігівської області у віці 70 років помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією дубліката свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до якої входило, зокрема, право на земельну частку (пай), площею 2,69 умовних кадастрових гектарів, яка знаходилася на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області та належала йому на підставі сертифікату серії ЧН №0290779, що перебував у колективній власності ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ» Варвинського району Чернігівської області, без визначення меж цієї ділянки в натурі, який виданий на підставі розпорядження Варвинської районної державної адміністрації від 07 травня 1997 року №130 та зареєстрований 19 травня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1082, що підтверджується відповідним повідомленням №29-25-0.3-4335/2-24, яке видане 30 липня 2024 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с. 21, 22).
З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13 листопада 2024 року №29-25-0.3-6429/2-24 (а.с. 110) вбачається, що згідно відомостей Державного реєстру земель, станом на 01 січня 2013 року державний акт на право власності на землю на ім'я: ОСОБА_6 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №029770 по колишньому ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ» Варвинського району Чернігівської області не видавалися та не реєструвалися.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Проте, відповідно до позиції позивача зазначений сертифікат було втрачено, оскільки його місцезнаходження останній не відоме.
Той факт, що ОСОБА_6 був включений до списку членів ВАТ «Журавське» с. Журавка Варвинського району Чернігівської області, підтверджується наявною у матеріалах справи копією державного акту на право колективної власності на землю серії ЧНВ № 00005, виданим 12 грудня 1996 року головою Журавської сільської ради Народних депутатів Хряпа О.М (а.с. 140) та відповідним списком, згідно якого ОСОБА_6 значиться під №794 (а.с. 146 зворот - 173).
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
За таких підстав, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_6 , як колишнього члена ТОВ «ЖУРАВСЬКЕ» Варвинського району Чернігівської області, за життя, права на земельну частку (пай), площею 2, 69 умовних кадастрових гектарів, яка знаходилася на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, на підставі сертифікату серії ЧН №0290779, зареєстрованого на ім'я останнього, виданого на підставі розпорядження Варвинської районної державної адміністрації від 07 травня 1997 року №130 та зареєстрованого 19 травня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1082.
Згідно із архівної довідки №07-08/468, виданої 05 грудня 2024 року архівним відділом Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області (а.с. 134 зворот), на території Журавської сільської ради с. Журавка Варвинського району Чернігівської області в 1932 році створені 4 колгоспи, які діяли до 1951 року. в 1951 році колгоспи об'єднані в колгосп ім. Леніна, який діяв до 1960 року. Рішенням Чернігівського обласного комітету партії та Чернігівського обласного виконавчого комітету з 1 квітня 1960 року на базі колгоспу ім. Леніна розпочав діяльність радгосп «Журавський», який став правонаступником колгоспу ім. Леніна. У відповідності до наказу регіонального відділення фонду Державного майна в Чернігівській області від 28 червня 1996 року №873, радгост «Журавський» перетворений у відкрите акціонерне товариство «Журавське». Згідно рішення загальних зборів працівників від 02 квітня 1998 року ВАТ «Журавське» перетворене у КСП «Журавське» без змін Статуту і структури виробництва. Відповідно до рішення загальних зборів працівників КСП «Журавське» від перейменоване в агропромислову фірму «Журавка». 15 травня 1998 року колективне сільськогосподарське товариство «Журавське» у відповідності до рішення загальних зборів членів агрофірми «Журавка» від 23 березня 2000 року створений сільськогосподарський виробничий кооператив «Журавка», який і є його правонаступником. Та ні підставі Постанови Господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2012 року визнаний банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78575716 від 02 жовтня 2024 року, довідок Державного нотаріального архіву Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №2863/01-14 та №2859/01-17 від 02 жовтня 2024 року, вбачається, що спадкова справа, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 не заводилася, оскільки інформація щодо цього в Спадковому реєстрі відсутня (а.с. 70, 77, 78).
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 помер в 1997 році, суд вважає за необхідне керуватись матеріальними нормами ЦК УРСР в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.
Стаття 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом, та вказує, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
За положенням ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Аналізуючи відомості із інформаційною довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78575740 від 02 жовтня 2024 року (а.с. 73-76), спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за життя заповітів не складав, що узгоджується з іншими матеріалами справи.
У зв'язку з цим, процедура спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , повинна проводитися за законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, у випадку, якщо фактично спадкоємець вступив в управління або володіння спадковим майном, він визнається, що прийняв спадщину. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до копії довідки №73, виданої 14 травня 2024 року Журавським старостинським округом Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 106), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 . На день його смерті, за вказаною адресою, була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_4 , 1927 року народження. Зазначена інформація в частині спільного проживання та реєстрації ОСОБА_6 і ОСОБА_4 за вищевказаною адресою узгоджується з копією витягу із домової книги господарства (а.с. 135-136).
Факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) у зареєстрованому шлюбі підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00048446870 від 12 грудня 2024 року, відповідно до якого реєстрація мала місце 27 травня 1951 року Виконавчим комітетом Подищанської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, про що було здійснено відповідний актовий запис №9 (а.с. 137-138).
Від шлюбних відносин у ОСОБА_6 і ОСОБА_4 народилося двоє спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 13), та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 104).
При цьому інформація щодо прийняття ними у встановленому законом порядку спадщини після батька матеріали справи не містять, як і відсутні відомості щодо наявності у них на момент смерті останнього права на обов'язкову частку у спадщині.
Таким чином, враховуючи письмові докази, які наявні в матеріалах цивільної справи, усні пояснення учасників справи, суд констатує, що ОСОБА_4 будучи дружиною померлого була зареєстрована та фактично проживала разом з чоловіком ОСОБА_6 , у тому числі, на момент його смерті, за адресою: АДРЕСА_2 , фактично вступила в управління та володіння його спадковим майном, одноособово прийнявши спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка.
Разом з тим, за життя ОСОБА_4 не оформила належним чином своїх спадкових прав на майно, яке входило у склад спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Журавка Варвинського району Чернігівської області у віці 82 років померла ОСОБА_4 , актовий запис про смерть №50 від 18 листопада 2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
У зв'язку з цим, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все її майно та майнові права, до якої зокрема входило:
- успадковане після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , права на земельну частку (пай), площею 2,69 умовних кадастрових гектарів, яка знаходилася на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, відповідно до сертифікату серії ЧН №0290779, зареєстрованого 19 травня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1082 на ім'я ОСОБА_6 .
- земельна ділянка, розташована на території Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2177 га, кадастровий №7421182000060000006, належна ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №035256 (а.с. 8, 9).
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 померла в 2011 році, суд вважає за необхідне керуватись матеріальними нормами ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).
Аналізуючи доводи позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку щодо наявності на момент смерті у померлої ОСОБА_4 наступних імовірних спадкоємців за законом, які відносяться до першої черги, це її діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який ІНФОРМАЦІЯ_8 помер, свідченням чого є копія відповідного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14 лютого 2013 року (а.с. 105).
Відомості про наявність інших імовірних спадкоємців за законом першої черги матеріали справи не містять.
Як вбачається із матеріалів справи за життя ОСОБА_4 заповіту не складала, оскільки відомості щодо його наявності у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові справи) відсутні, про що свідчить відповідна Інформаційна довідка №78575917 від 02 жовтня 2024 року (а.с. 82-85).
Спадкова справа, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалася, оскільки відомості щодо цього у Спадковому реєстрі були відсутні, що підтверджується відповідною Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78575845 від 02 жовтня 2024 року (а.с. 80).
Як вбачається із повідомлення приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьової-Гезердава Н.О. №117/02-21 від 26 серпня 2024 року, перепоною для видачі свідоцтва про прийняття спадщини, яка залишилася, у тому числі, після смерті ОСОБА_4 є відсутність можливості встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_5 в силу відсутності інформації, що вони були зареєстровані за однією адресою (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1268 ЦК, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як вбачається із копії довідки №137, виданої 26 серпня 2024 року Журавським старостинським округом Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 10), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 дійсно в період з 2009 р. по 17.11.2011 р. здійснював догляд та надавав матеріальну допомогу своїй непрацездатній матері ОСОБА_4 1927 р.н. Протягом зазначеного терміну ОСОБА_4 проживала разом з сином ОСОБА_5 в його домогосподарстві за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання. В період з 2009 р. по 17.11.2011 р. також за вище вказаною адресою була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Вказана інформація в частині в частині постійного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, спільно із своїм сином ОСОБА_5 , до моменту її смерті узгоджується із поясненнями залучених до участі у справі третіх осіб та підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_10 .
У зв'язку з цим, надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним для реалізації спадкових прав.
Поза цим, суд зважає,що позивач не має іншої можливості підтвердити факт того, що померла ОСОБА_4 проживала без реєстрації спільно зі своїм сином ОСОБА_5 до моменту її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У даному випадку суд застосовує стандарт «баланс ймовірностей» і вважає доведений факт того, що ОСОБА_4 , з 2009 року до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , безперервно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 в його домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації адреси місця проживання.
У зв'язку з цим, зазначені обставини, у розумінні вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, сприймаються судом, як факт того, що син ОСОБА_5 прийняв після його померлої матері ОСОБА_4 спадщину, оскільки інформації, що протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він заявив про відмову від такого прийняття, відсутня. Цим самим, оскільки відомості щодо прийняття зазначеної спадщини іншим сином ОСОБА_9 матеріали справи не містять, ОСОБА_5 одноособово прийнявши спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4 .
Разом з тим, за життя ОСОБА_5 не оформив належним чином своїх спадкових прав на майно, яке входило у склад спадщини, яка відкрилася після смерті його матері.
У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Журавка Варвинського району Чернігівської області у віці 71 років помер ОСОБА_5 , актовий запис про смерть №32 від 08 лютого 2024 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 15).
У зв'язку з цим, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на все його майно та майнові права, до якої зокрема входило:
- успадковане після смерті його матері ОСОБА_4 , право на земельну частку (пай), площею 2,69 умовних кадастрових гектарів, яка знаходилася на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, відповідно до сертифікату серії ЧН №0290779, зареєстрованого 19 травня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1082 на ім'я ОСОБА_6 .
- успадкована після смерті його матері ОСОБА_4 земельна ділянка, розташована на території Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2177 га, кадастровий №7421182000060000006, належна ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №035256 (а.с. 8, 9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , позивач ОСОБА_1 (прізвище до укладення шлюбу - ОСОБА_11 ), народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьком якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . З підстав реєстрації нею шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_12 (а.с. 14, 18).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за життя заповітів не складав.
З матеріалів спадкової справи №113/2024, відкритої до померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вбачається, що до кола спадкоємців першої черги за законом щодо спадщини, яка відкрилася після його відносяться дружина померлого - ОСОБА_2 (а.с. 61-62, 64) та його донька - ОСОБА_1 (а.с. 55, 57, 58).
Після смерті батька ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав, 17 липня 2024 року звернулась до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьової-Гезердава Н.О. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 50).
При цьому жінка померлого - ОСОБА_2 своєю заявою від 30 липня 2024 року, адресованою приватному нотаріусу Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Пушкарьовій-Гезердаві Н.О., відмовилася від прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 60).
У зв'язку з цим, за результатами процесу спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем за законом, яка виявила бажання про її прийняття є ОСОБА_1 , на ім'я якої і були видані відповідні свідоцтва про прийняття спадщини за законом на частину належного йому за життя нерухомого майна (а.с. 66, 68).
Зважаючи на необхідність у ОСОБА_1 реалізувати у повній мірі належні їй спадкові права, остання аналогічним чином зверталася до нотаріуса із проханням видати свідоцтва про право на спадщини по закону на земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, кадастровий №7421182000:06:000:0006, яка залишилася їй у спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , яка належала його матері ОСОБА_4 , на що отримала письмову відмову (а.с. 7).
Згідно ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача за первісним позовом, шляхом визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку з метою реалізації прав позивача ОСОБА_13 на спадкування.
Згідно зі ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 виявила свою волю на прийняття спадщини шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Суд зважає, що відомості щодо наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 , окрім позивача, матеріали спадкової справи №113/2024 не містять.
Відповідно до п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Отже, як свідчать матеріали справи, позивач не має оригінала сертифіката на спірну успадковану земельну частку (пай) та не має можливості отримати дублікат сертифіката на земельну частку (пай) через смерть спадкодавця. З цих підстав, зважаючи на наявну письмову відмову нотаріуса, позивач позбавлена можливості оформити спадкове право на земельну частку (пай) в нотаріальному порядку.
За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд звертає увагу, що позивач позбавлений можливості захистити своє порушене право в інший спосіб, крім, як звернутися з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Враховуючи, що доказами, які наявні в матеріалах цивільної справи, підтверджено належність за життя спірного майнового права на земельну частку (пай) ОСОБА_6 , а також факт, що після його смерті спадщину до складу якої належало, зокрема, вищевказане право на земельну частку (пай) первісно прийняла її бабуся ОСОБА_4 , а у подальшому батько позивача ОСОБА_5 , а позивач, у свою чергу, виявила бажання прийняти спадщину після померлого батька, суд відповідно до положень ст. 15, 16, 392, 1216-1218 ЦК України, приходить до висновку, що спадкове право позивача підлягає судовому захисту та вважає за необхідне визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 2,69 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території колишньої Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, яку реорганізовано шляхом приєднання до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.
Поза цим, суд бере до уваги заявлену позицію відповідача та третіх осіб на етапі судового розгляду, які щодо вимог пред'явленого позову не заперечували заперечував.
Таким чином враховуючи вищезазначені обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а, відтак, суд задовольняє позов повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04412372; юридична адреса: вул. Шевченка, 38, с-ще Варва Прилуцького району Чернігівської області, 17600), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІПН НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІПН НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) про встановлення факту постійного місця проживання та визнання права на майно у порядку спадкування, задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є бабою позивача ОСОБА_1 , у період із 2009 року по момент своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 2,69 умовних кадастрових гектари, без визначення меж у натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Журавського старостинського округу Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0290779, який виданий на підставі розпорядження Варвинської районної державної адміністрації від 07 травня 1997 року №130 та зареєстрований 19 травня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1082, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке він фактично успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у свою чергу успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко