Справа 127/5156/25
Провадження 1-кс/127/2328/25
18 лютого 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,-
До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12025020020000178 від 13.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл. звернулась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (моб. Тел.: НОМЕР_1 ) з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в період часу з 11.02.2024 по 12.02.2024 викрала банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , яка належить заявниці, та яку остання залишила в терміналі в магазині «Україночка», що за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 94Е, після чого невідома особа розраховувалась нею в різних магазинах (всього 24 транзакцій) різними сумами, тим самим завдавши ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 8036,01 грн.
За даним фактом 13.02.2025 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025020020000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16.02.2025 в ході проведення огляду місця події ділянки проїзної дороги біля буд. 4, по вул. Полудянова, у м. Вінниці, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі власноруч написаній заяві добровільно видав одяг в якому був одягнутий 12.02.2025, а саме: пара кросівок синього кольору зі вставками білого та червоного кольорів фірми «Adidas» розміром 45, спортивна кофта з капюшоном сірого кольору фірми «Nike», шапка сірого кольору фірми «Puma», які поміщено до спец.пакету НПУ QYH 0066615. Окрім цього, дублянка коричневого кольору фірми «Loris» у розмірі L, яку поміщено до спец.пакету НПУ QHY 0185275. А також добровільно видав частину речей, які у ОСОБА_5 залишилися після розрахунків не його банківською картою, а саме: плоскогубці марки «Kendo», картридж з поліпропіленового шнура PPW-10-LN мікронаж: 5 мкм, груша для насосної станції, кабель моножила 15 метрів, ножівка по дереву «Kendo», ножівка по металу «DniproM», які поміщено до спец.пакету НПУ QYH 0066617. Окрім цього, 10 пачок цигарок різних виробників, гель для бриття фірми «Gillete», антиперспірант фірми «Adidas», які помещно до спец.пакету НПУ QYH 0066618.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1, ч. 2, 3 ст. 170 КПК), тобто в даному випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Вище вказана вилучена річ має істотне значення для кримінального провадження, оскільки є предметом злочину та можє бути використаним під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України існує два шляхи приєднання речей або документів в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: надання добровільно або на підставі судового рішення.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Арешт вказаного майна, яке уже вилучено, необхідно для попередження зміни чи знищення його властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
З огляду на викладене, слідчий просила клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги клопотання підтримала у повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події від 16.02.2025 року, ділянки проїзної дороги біля буд. 4, по вул. Полудянова, у м. Вінниці, оскільки воно має значення речових доказів та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події від 16.02.2025 року, ділянки проїзної дороги біля буд. 4, по вул. Полудянова, у м. Вінниці, а саме:
- пару кросівок синього кольору зі вставками білого та червоного кольорів фірми «Adidas» розміром 45, спортивну кофту з капюшоном сірого кольору фірми «Nike», шапку сірого кольору фірми «Puma», дублянку коричневого кольору фірми «Loris» у розмірі L, плоскогубці марки «Kendo», картридж з поліпропіленового шнура PPW-10-LN мікронаж: 5 мкм, грушу для насосної станції, кабель моножила 15 метрів, ножівку по дереву «Kendo», ножівку по металу «DniproM», 10 пачок цигарок різних виробників, гель для бриття фірми «Gillete», антиперспірант фірми «Adidas».
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя