Справа № 396/223/25
Провадження № 3/396/138/25
20.02.2025 року м. Новоукраїнка
Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Цесельська Ольга Сергіївна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності (протоколи ЕПР1 №233619, ЕПР1 №233628) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
29.01.2025 року о 19.44 год. ОСОБА_1 в м. Новоукраїнка по вул. Мокряка, керував транспортним засобом марки ВАЗ21074, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом згідно постанови суду від 12.11.2024 року строком на 1 рік, повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 29.01.2025 року о 19.441 год. в м. Новоукраїнка по вул. Мокряка, керував транспортним засобом марки ВАЗ21074, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, під берперервну відеофіксацію. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності правопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Із пункту 2.5 Правил Дорожнього руху України слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
У відповідності до ст.ст. 251,252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується письмовими доказами: протоколами про адміністративні правопорушення у яких належно викладено встановлені судом обставини правопорушень, довідками Новоукраїнського ВП ГУНП, постановами суду, відеозаписом.
Надані докази є належними, допустимими та підтверджують обставини, які встановлені судом.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторно протягом, він керуючи транспортним засобом перебував у стані наркотичного сп'яніння будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладене, вважаю за доцільне вищевказані справи про адміністративні правопорушення (справа №396/223/25 провадження №3/396/138/25), за ч. 2 ст. 130 КУпАП (справа №396/224/25 провадження №3/396/139/25), за ч. 5 ст. 125 КУпАП, які розглядаються одночасно одним складом суду об'єднати в одне провадження для спільного розгляду і вирішення, оскільки правопорушення вчинені одним і тим же порушником та розглядаються одним і тим же суддею.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керування джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з нього підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Справи про адміністративні правопорушення (справа №396/223/25 провадження №3/396/138/25), за ч. 2 ст. 130 КУпАП (справа №396/224/25 провадження №3/396/139/25), відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адімністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, обєднати в одне провадження, присвоївши справі справа №396/223/25 провадження №3/396/138/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп., отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення в установу банку України.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанову буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або знаходження його майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області.
Суддя: О. С. Цесельська