Справа № 183/13117/24
№ 1-кп/183/1453/25
20 лютого 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 29.11.2024 року за № 62024170030004661 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка Красноградського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст.ст. 4, 17 Закону України «Про Оборону України»
у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. 14.03.2022 Указом Президента України №133/2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб з 05 години 30 хвилин 26.03.2022. 18.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 17.05.2022 Указом Президента України № 341/2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 25.05.2022. 22.05.2022 Указом Президента України № 341/2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. 12.08.2022 Указом Президента України №7664 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 передбачено, що з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 21 листопада 2022 року. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 передбачено, що з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 19 лютого 2023 року. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 передбачено, що 19 лютого 2023 року з 05 години 30 хвилин в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 20 травня 2023 року. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб до 18 серпня 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 27 липня 2023 року № 9532-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб до 15 листопада 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб до 14 лютого 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб до 14 травня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року № 271/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 08 травня 2024 року № 3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб до 12 серпня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року до 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 № 386 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст.ст. 4, 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Отже, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
Проте, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
20 травня 2024 року солдат ОСОБА_3 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Так, 20 травня 2024 року солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану) та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та незаконно перебував за її межами до 03 липня 2024 року.
В подальшому, 03 липня 2024 року, солдат ОСОБА_3 , добровільно прибув до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався за адресою: АДРЕСА_2 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану) та приступив до виконання службових обов'язків.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 був незаконно відсутній на службі з 20 травня 2024 року до 03 липня 2024 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, мотивуючи клопотання тим, що відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання прокурора підтримав та просив його задовольнити.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані прокурором в обґрунтування докази, вислухавши думки прокурора та обвинуваченого, суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з наданих до клопотання прокурором доказів,
ОСОБА_3 раніше не судимий. Крім того, обвинувальний акт відносно
ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 5 ст. 407 КК України надійшов до суду 26.12.2024 року.
Також з матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині Збройних Сил України. Крім того прокурором до клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 про продовження військової служби солдату
ОСОБА_3 з наступним призначенням його на вакантну посаду військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином суд вважає, що всі умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України виконані, тому ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Таким чином суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 повинно бути закрите.
Керуючись ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 288 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 29.11.2024 року за № 62024170030004661 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК відносно ОСОБА_3 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов'язує командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 в умовах гауптвахти - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1