Справа № 183/1341/25
№ 1-кп/183/1508/25
21 лютого 2025 року . Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному проваджені № 62024170030002196 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Знам'янка Кіровоградської області, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який перебуває на посаді стрільця-помічника гранатометника 21 механізованого відділення 7 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваногоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному проваджені № 62024170030002196, щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
24.01.2025 рокуОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України -у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 121 від 28.04.2024 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 21 механізованого відділення 7 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 21 механізованого відділення 7 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, усвідомлюючи реальну можливість своєї участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у військовій частині НОМЕР_1 , без відповідних дозволів командирів або начальників, без поважних причин, 29 квітня 2024 року самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та з того дня проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, ввірених йому за посадою, жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, за наявності реальної можливості до цього, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 20 січня 2025 року.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 в період з 29.04.2024 по 20.01.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення військової служби, проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності у розташуванні військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 20.01.2025 року, коли солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, заявив таким чином про себе та подав клопотання про намір повернутися до військової частини.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Так, солдат ОСОБА_4 , добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Кримінальне правопорушення підозрюваний вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний підтримав заявлене прокурором клопотання, просив його задовольнити, виявивши перед судом свою згоду на проходження військової служби.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до переконання, що клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суд .
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
6 вересня 2024 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон №3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (законопроект №11322). Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (7 вересня 2024 року).
У відповідності до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Також судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З урахуванням наведеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ч.2 ст.284, ст.ст.372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170030002196 від 23 липня 2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1