20 лютого 2025 року
м. Черкаси
Справа № 702/894/23
Провадження № 22-ц/821/314/25
Категорія: 310030000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Гладиш О.Ю.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
представник відповідача: адвокат Усатюк Ольга Василівна,
третя особа : Служба у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області,
представник третьої особи: Бабій Ірина Григорівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відео конференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Усатюк Ольги Василівни на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2024 року (ухваленого під головуванням судді Нейло І.М. в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, встановлення порядку та способу участі у вихованні онуків,-
Короткий зміст позовних вимог
30 жовтня 2023 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Монастирищенського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, встановлення порядку та способу участі у вихованні онуків.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що її донька ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .
Спільне життя у подружжя не склалось, тому шлюб було розірвано.
В період спільного проживання та шлюбу у доньки та відповідача ОСОБА_2 народились діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі проживають разом із батьком.
Позивачка вказує, що після смерті доньки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач перешкоджає їй бачити онуків та спілкуватись з ними.
До того, як померла донька, зазначає ОСОБА_1 , онуки фактично більшість часу проживали разом з нею та її чоловіком, які здійснювали виховання та утримання дітей.
У зв?язку з систематичним створенням відповідачем перешкод у спілкуванні з онуками вона звернулась до служби у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області.
За результатами звернення були проведені роз?яснювальні бесіди з відповідачем, які не дали позитивного результату. За сприяння служби у справах дітей Уманської районної державної адміністрації, шляхом усної домовленості з відповідачем, було погоджено порядок спілкування позивачки з онуками один раз на місяць, але незважаючи на це, відповідач продовжує чинити перешкоди у зустрічах та спілкуванні з дітьми, що змушує позивачку звертатися із відповідним позовом до суду.
На підставі викладеного, позивачка просить постановити судове рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні онуків: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Встановити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні онуків: - один раз на місяць, а саме в останню п'ятницю місяця, ОСОБА_1 забирає онуків після школи за місцем їхнього проживання з ночівлею до 16 год. 00 хв. неділі. Відвідування онуків щорічно в день їх народження та на день св.Миколая.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні онуків: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено ОСОБА_1 , спосіб участі у спілкуванні та вихованні онуків: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , шляхом встановлення побачень:
- один раз на місяць, а саме кожна четверта субота-неділя місяця з 10.00 год. суботи до 16.00 год. неділі, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата Уманського району Черкаської обл.;
- щорічно, в день народження дітей та в день св. ОСОБА_7 - за попередньою домовленістю сторін, за місцем проживання дітей;
- щорічно, в період літніх навчальних канікул: останній тиждень червня та останній тиждень липня, без присутності батька дітей з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата Уманського району Черкаської обл.;
- щорічно, в період осінніх, зимових та весняних канікул: будь-які два дні канікул за узгодженням сторін з 10.00 год. до 16.00 год. наступного дня, за місцем проживання позивача, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата Уманського району Черкаської обл.;
- щорічно, у день поминок покійної матері дітей, з правом позивача забрати та привезти дітей з 08.00 год до 18.00 год цього ж дня.
Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 надавати можливість дітям постійно та необмежено спілкуватись з ОСОБА_1 шляхом телефонного та інтернет - зв'язку у зручний для дітей час.
За бажанням дітей, сторони можуть узгодити між собою та дітьми будь-який інший день (дні) та час спілкування ОСОБА_1 з онуками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що вирішуючи спір у цій справі, встановивши характер спірних правовідносин, суд вважав, що у зв'язку з конфліктними взаємовідносинами, які склались між сторонами, відповідач перешкоджає ОСОБА_1 приймати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Судом не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали право бабусі на спілкування із дітьми у спосіб, який був запропонований позивачем, але враховуючі позиції відповідача, дітей та представника органу опіки та піклування, суд вважав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Визначаючи порядок участі бабусі у вихованні дітей, суд також врахував, що вони тривалий час проживали разом із ОСОБА_1 та до смерті матері дітей позивач відігравала значну роль у їх житті, тому, на думку суду, визначений спосіб участі бабусі в спілкуванні та вихованні онуків на даному етапі в повній мірі забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дітей та сторін по справі.
Суд роз'ясним сторонам, що з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, сторони у справі не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений спосіб участі у їх вихованні, що буде відповідати, насамперед, інтересам дітей.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій через систему «Електронний суд» 30 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Усатюк О.В., вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, просила змінити рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2024 року та визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні онуків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом встановлення побачень з урахуванням стану здоров'я дітей, бажання дітей та з обов'язковим поверненням онуків батькові ОСОБА_2 за місцем його проживання у визначений графіком час, а саме:- один раз на місяць, кожна субота місяця з 10:00 год до 19:00 год, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я та бажань дітей; - щорічно, в період літніх навчальних канікул: останній тиждень червень з 10:00 год понеділка до 16:00 неділі, без присутності батька дітей з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я та бажань дітей; - щорічно, в період осінніх, зимових та весняних канікул: будь-які два дні канікул за узгодженням сторін з 10:00 год до 16:00 год наступного дня, за місцем проживання позивача, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я та бажань дітей. В іншій частині просила залишити рішення без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Усатюк О.В., зокрема, мотивована тим, що запропонований позивачем спосіб участі у вихованні онуків, є надто надмірним та позбавляє дітей можливості мати вихідний день, що не відповідає їх інтересам.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.
Рішення суду першої інстанції не відповідає якнайкращим інтересам дітей, думку дитини - Дениса, яку він дійсно висловив у судовому засіданні 18.09.2024, не було враховано і про це суд не зазначив в судовому рішенні.
Вказує, що силою та примусом змушувати дітей до спілкування з бабусею не буде сприяти гарним та доброзичливим стосункам з онуками.
Позивачем долучено до позовної заяви копію акту обстеження житлово-побутових умов від 04.08.2023, який не відповідає формі та змісту додатку 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008.
Відповідач не заперечує право позивачки спілкуватися з онуками, але просить суд врахувати інтереси та побажання самих дітей.
Вважає, що графік спілкування позивача з онуками має сприяти гарним та доброзичливим стосункам з ними, а не посилювати неприязні стосунки, якщо таке спілкування буде здійснюватися силоміць, без врахування бажання самих дітей.
Суд не врахував рекомендації від 25.03.2024 служби у справах дітей ВК Монастирищенської міської ради Черкаської області, в яких рекомендовано визначити графік участі та спілкування позивачки з онуками за бажанням дітей.
Вказує, що спосіб спілкування, який буде встановлений судом, не має позбавити можливості батька особисто виховувати дітей. Крім того, ще є бабуся і дідусь, батьки відповідача, які теж мають велике бажання спілкуватися з онуками, але у зв'язку з графіком навчання, відпочинку дітей, режиму дня, дозвілля дітей, вони мають можливість спілкування з онуками лише у вихідні дні, на канікулах дітей, за погодженням з ними та їх батьком.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 30 січня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду законним, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2024 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , яка померла у Фінляндії, що підтверджується копіями свідоцтва про народження від 19.10.1994 та дозволу на поховання /а.с. 10, 17-19/.
Померла ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , в період даного шлюбу у них народились діти - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб із зазначенням дошлюбного прізвища матері дітей ( ОСОБА_10 ) та свідоцтвами про народження дітей /а.с. 11-13/.
Як вбачається з довідки Монастирищенської міської ради, діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з часу народження та до 2013 року проживали разом з позивачем в с. Копіювата, після чого переїхали жити в м. Умань. З 2015 року діти також періодично проживали разом з позивачем в с. Копіювата /а.с.21/.
У зв'язку з існуванням між сторонами конфліктних взаємовідносин, відповідачем створюються штучні перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з онуками. Вказане підтверджується заявами позивача до Монастирищенської міської ради та результатами їх розгляду, згідно яких, оскільки бесіди зі сторонами не дали позитивного результату, позивачу рекомендовано звернутись до суду /а.с.22-26/.
Факт конфліктних взаємовідносин між сторонами підтверджується листом відповідача ОСОБА_2 до служби у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, згідно якого відповідач повідомляє службу про те, що ОСОБА_1 негативно впливає на дітей, чинить тиск та налаштовує їх проти відповідача, у зв'язку з чим вважає, що діти перебувають у психологічному напруженні /а.с.61,62/.
Службою у справах дітей Уманської районної державної адміністрації також здійснювались заходи щодо сприяння зустрічей ОСОБА_1 з онуками, за результатом чого встановлювався узгоджений між сторонами графік /а.с.28/.
Княжиківський ліцей Монастирищенської міської ради надав відомості стосовно неодноразового відвідування позивачем онуків у навчальному закладі, але у березні 2023 року родичі відповідача, у зв'язку з приїздом до школи ОСОБА_1 , викликали поліцію, що також підтверджує перешкоджання позивачу у зустрічах з онуками /а.с.33/.
Згідно довідок про бесіду з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , які були проведені головним спеціалістом служби у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, діти тепло відзиваються про бабусю ОСОБА_1 , спілкуються з нею рідко, але мають бажання спілкуватись частіше /а.с.203, 204/.
Служба у справах дітей Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради листом від 14.11.2024 відмовила у наданні висновку щодо визначення порядку спілкування та участі ОСОБА_1 у вихованні онуків з підстав відсутності відповідних повноважень.
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).
Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
Також, ч. 2 ст. 159 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Бере до уваги суд і ту обставину, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
Згідно положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).
З наведених положень міжнародного та національного законодавства випливає, що встановлене законом право баби, діда на участь у вихованні онуків є не лише запорукою реалізації ними повною мірою своїх сімейних прав, а й підпорядковане інтересам гармонійного розвитку та виховання дитини в атмосфері турботи, існуючих традицій у вихованні дітей, тому баба та дід не можуть бути свавільно позбавлені цього права.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, встановивши характер спірних правовідносин, вважав, що у зв'язку з конфліктними взаємовідносинами, які склались між сторонами, вбачається створення відповідачем ОСОБА_2 перешкод ОСОБА_1 щодо її участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Визначаючи порядок участі бабусі у вихованні онуків, суд врахував, що вони тривалий час проживали разом із ОСОБА_1 та до смерті матері дітей позивач відігравала значну роль у їх житті, тому, на думку суду, визначений спосіб участі бабусі у вихованні та спілкуванні з онуками, на даному етапі, в повній мірі забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дітей та сторін по справі.
В апеляційній скарзі сторона відповідача просить суд змінити рішення суду в частині встановлення ОСОБА_1 способу участі у спілкуванні та вихованні онуків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з урахуванням стану здоров'я дітей, їх бажання, а також їх зайнятості у навчальному та поза навчальному процесі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки запропонований стороною відповідача спосіб і порядок участі у спілкуванні позивача з онуками відповідатиме якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2024 року у справі № 148/382/20 наголосив, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Оскільки у даній справі спір стосується встановлення порядку способу участі у спілкуванні та вихованні позивачем онуків, шляхом встановлення графіку побачень, то важливим є врахування їхнього стану здоров'я, зайнятості, а також бажання самих дітей, тому колегія суддів вважає, що встановлення саме такого графіку спілкування бабусі із онуками буде відповідати принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дітей, підтримки зв'язків між родичами.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті про наявність підстав для встановлення порядку та способу участі позивачки у вихованні онуків за наявності спору між сторонами, проте, визначивши графік спілкування шляхом встановлення побачень, не врахував стан їхнього здоров'я, зайнятості, а також бажання самих дітей,а тому рішення суду в цій частині підлягає до зміни, а саме: - один раз на місяць, кожна субота місяця з 10:00 год до 19:00 год, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей; - щорічно, в період літніх навчальних канікул: останній тиждень червень з 10:00 год понеділка до 16:00 неділі, без присутності батька дітей з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей; - щорічно, в період осінніх, зимових та весняних канікул: будь-які два дні канікул за узгодженням сторін з 10:00 год до 16:00 год наступного дня, за місцем проживання позивача, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей.
Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині встановлення графіку спілкування бабусі з онуками.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Усатюк Ольги Василівни - задовольнити частково.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2024 року - змінити у частині встановлення ОСОБА_1 способу участі у спілкуванні та вихованні онуків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , шляхом встановлення побачень:
- один раз на місяць, а саме кожна субота місяця з 10:00 год до 19:00 год, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей;
- щорічно, в період літніх навчальних канікул: останній тиждень червень з 10:00 год понеділка до 16:00 неділі, без присутності батька дітей з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей;
- щорічно, в період осінніх, зимових та весняних канікул: будь-які два дні канікул за узгодженням сторін з 10:00 год до 16:00 год наступного дня, за місцем проживання позивача, без присутності батька дітей, з правом позивача забирати дітей до свого місця проживання за адресою: с. Копіювата, Уманського району Черкаської області, з урахуванням стану здоров'я, зайнятості та бажання дітей.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков
/повний текст постанови суду складено 21 лютого 2025 року/