печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5368/25-к
20 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді скарги адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001998 від 18.12.2023, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001998 від 18.12.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2024 року слідчим суддею визначено суддю ОСОБА_3 .
06.02.2024 року до початку розгляду справи слідчий суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід, який обґрунтовувала тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості щодо розгляду вказаної справи про неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, оскільки одна із осіб, якою порушується питання у скарзі є колишньою суддею Печерського районного суду м. Києва та її колегою, що об'єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає унеможливлюють розгляд нею цієї справи.
Учасники судового провадження та слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у заяві про самовідвід, суд вважає, що заява про самовідвід до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі ст. 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У разі, коли виникає питання про відвід (самовідвід), значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.
Згідно із заявою, підставою для самовідводу у розгляді справи щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, слідчий суддя ОСОБА_3 вказала, що одна із осіб якою порушується питання у скарзі, є колишньою суддею Печерського районного суду м. Києва та колегою останньої.
Матеріали справи щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні не містять будь-яких даних про те, що наразі при розгляді цієї справи у слідчого судді ОСОБА_3 наявні конкретні обставини, які вказують на її упередженість чи необ'єктивність, тобто обставини, які унеможливлюють об'єктивний розгляд останньою цієї справи.
Припущення, викладене в заяві слідчого судді ОСОБА_3 про можливе виникнення сумніву у її неупередженості при розгляді справи щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні матеріалами справи не підтверджується, відтак у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви про самовідвід - відмовити.
Ухвала судді набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1