печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36988/24-ц
пр. № 2-3371/25
13 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
представника відповідача ПФУ Фролькіс О. А. , представника третьої особи ДКСУ Жиліна О. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості по перерахунку пенсії та компенсації моральної шкоди,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі заборгованості: 169 032, 38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач як вдова військового пенсіонера ОСОБА_3 отримує пенсію по втраті годувальника і 06 березня 2024 року вона звернулася до Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку із смертю її чоловіка, у межах шестимісячного строку, визначеного ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відповідач ГУ ПФУ у Київській області відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цім Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначив, що суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Також відповідач ГУ ПФУ у Київській області вказав, що для отримання коштів, нарахованих на виконання Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 320/7631/22, ОСОБА_2 потрібно звернутися до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження.
Відповідач позов не визнав, представник відповідача у відзиві, заперечуючи проти задоволення позову, вказав, що оскільки вимоги позивача фактично зводяться до незгоди з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, та незгоди позивача з результатами розгляду її скарги Пенсійним фондом України, позовна заява позивача не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Звернення Позивача розглянуто Фондом у межах компетенції та відповідно до порядку та строків, встановлених Законом України «Про звернення громадян». Позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б дійти висновку про наявність моральної шкоди, протиправність діяння відповідачів, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини відповідачів в її заподіянні.
Представник третьої особи у справі Державна казначейська служба України, яке залучено до цієї справи в якості третьої особи не в змозі використати зазначені вище права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов'язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало (до того ж сам позивач не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав). Відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства, й обов'язкових висновків Конституційного суду України Казначейство не повинно нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу внаслідок дій, зокрема, інших державних органів.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
16 серпня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 20 серпня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
21 серпня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду за правилами загального позовного провадження /а. с. 48-49/.
03 вересня 2024 року через Електронний суд представник відповідача подала відзив на позов, зареєстрований 04 вересня 2024 року.
09 вересня 2024 року від представника третьої особи у справі через Електронний суд надійшли пояснення на позов.
01 жовтня 2024 року за допомогою Електронного суду позивач подала заяву про долучення до матеріалів справи розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_3 від 05 липня 2023 року, зареєстрований 03 жовтня 2024 року, яка ухвалою судді, постановленою на місці без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання 10 жовтня 2024 року, долучена до матеріалів справи.
10 жовтня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду.
03 грудня 2024 року позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує у повному обсязі.
У судове засідання позивач не з'явилася, враховуючи завчасно подану заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представники відповідача і третьої особи у справі заперечували проти задоволення позову, з підстав, наведених у заявах по суті.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року № 320/7631/22, яке набрало законної сили 29 березня 2023 року, зобов'язало ГУ ПФ України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2021 року № 2/3/1/7021.
14 вересня 2023 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.
Листом Головного управління від 13 липня 2023 року № 1000-0203-8/106153 ОСОБА_3 повідомлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року № 320/7631/22, яке набрало законної сили 29 березня 2023 року, нарахована сума заборгованості по перерахунку пенсії за період з 01 квітня 2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат. Сума боргу по перерахунку пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2023 року становить 169 032, 38 грн.
06 березня 2024 року ОСОБА_2 , керуючись Порядком подання та оформлення документів визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 зі змінами внесеними Постановами Пенсійного фонду №3-1 від 07 лютого 2012 року та №10-1 від 02 березня 2023 року, звернулася до Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою та доданими всіма необхідними документами про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку зі смертю її чоловіка, військового пенсіонера ОСОБА_3 , у межах шестимісячного строку визначеного ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
26 березня 2024 року ОСОБА_2 отримала відповідь листом від 20 березня 2024 року №1000-0202-8/49624 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у задоволенні заяви про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку зі смертю військового пенсіонера, у якій вказано, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Вказано, що суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Також вказано, що для отримання коштів, нарахованих на виконання Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 320/7631/22, ОСОБА_2 потрібно звернутися до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження.
22 квітня 2024 року на вищезазначену відмову відповідача ГУ ПФУ у Київській області ОСОБА_2 подала скаргу на дії та рішення до Пенсійного фонду України.
27 червня 2024 року ОСОБА_2 отримала відповідь з Пенсійного фонду України про відмову у задоволенні скарги на неправомірні дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.
Суд встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року № 320/7631/22, яке набрало законної сили 29 березня 2023 року, зобов'язало ГУ ПФ України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2021 року № 2/3/1/7021. Для виконання рішення суду відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1. Позивач ОСОБА_2 як вдова ОСОБА_3 не позбавлена права звернутися до суду із заявою про заміну сторони стягувача та отримати суму боргу по перерахунку пенсії останнього.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_2 неправильно обрано спосіб захисту шляхом ініціювання нового позову, оскільки вирішення питання про отримання грошових коштів, які вже присуджені за рішенням суду і у межах виконавчого провадження здійснено стягнення, полягає у заміні сторони стягувача правонаступником вибулої сторони у межах справи № 320/7631/22.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню в основній вимозі щодо стягнення заборгованості, тому і похідна вимога про відшкодування моральної шкоди судом відхиляється без задоволення.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості по перерахунку пенсії та компенсації моральної шкоди залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2025 року.
Суддя І. В. Литвинова