Справа № 715/420/25
Провадження № 3/715/244/25
21.02.2025 селище Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Григорчак Ю.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, за ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого він 15 лютого 2025 року о 14 годині 40 хвилин в складі групи осіб вчинив спробу незаконного перетину державного кордону із України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку 864 прикордонного знаку, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 », був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час руху в сторону кордону на відстані 3 000 метрів від лінії державного уордону, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 діючи у складі групи осіб, намагався втекти з місця вчинення адміністративного правопорушення, а саме під час затримання прикордонним нарядом вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме на неодноразові заклики зупинитися та на фрази «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів» не реагував.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що наміру незаконно перетнути державний кордон не мав, працює у службі таксі та по проханню друга мав підвезти чоловіка до кордону. Коли його зупинили працівники прикордонної служби, він відразу зупинив транспортний засіб, вийшов з нього, опору не чинив, однак не відразу розповів їм інформацію, яку вони його питали. Також вказує, що є інвалідом 3 групи з дитинства та може офіційно виїжджати за кордон. Просить суд закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Частиною 2 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Виходячи з положень частини 2 статті 185-10 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби, вчинена групою осіб.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , спільно з іншими особами, не виконав вимоги прикордонного наряду «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів».
На підтвердження зазначених вище обставин, до протоколу про адміністративне правопорушення надано лише рапорти працівників прикордонної служби, згідно яких ОСОБА_1 спільно з іншими особами не виконав вимоги прикордонного наряду «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів».
Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, та наявності вини у діях ОСОБА_1 , суду не надано.
З наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив злісну непокору вимозі прикордонника зупинитись.
При цьому, як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , він виконував вимоги працівників прикордонної служби та не чинив їм спротиву чи будь-яких інших дій, які можна було б сприйняти, як злісну непокору.
Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні також і будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон країни або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №000804Е від 15.02.2025 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме спробу незаконного перетину державного кордону із України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку 864 прикордонного знаку, а саме на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано лише рапорти працівників прикордонної служби. Будь-яких інших доказів на підтвердження, спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , суду не надано. Крім цього, в письмових поясненнях ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, він вказав, що наміру незаконно перетинати кордон не мав, оскільки не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку та має підстави для законного виїзду за кордон.
Разом з тим, слід зазначити, що лише перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. В даному випадку ОСОБА_1 був затриманий на відстані 3 000 метрів від державного кордону без будь-яких особистих речей чи документів (закордонного паспорту громадянина України), які б свідчили про намір перетинати кордон, що у зв'язку з відсутністю інших доказів викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон.
Таким чином в судовому засіданні встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. Суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України. При цьому рапорти працівників ДПС в даному випадку не можуть вважатись достатніми доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена, за таких обставин провадження у даній справі необхідно закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185-10 та ч.2 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: