(ЗАОЧНЕ)
справа №712/8789/24
провадження №2/712/422/25
21.02.2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Шевченко О.П.,
представника позивача - адвоката Давигори С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна прабаба позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на спірний житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняв її син - дід позивача ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав разом із спадкодавицею станом на день її смерті. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача ОСОБА_5 , спадкоємцями після смерті якого за законом є його рідні сини - ОСОБА_6 , батько позивача та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_3 , який станом на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначено у позові, позивач у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , оскільки позивач є спадкоємцем другої черги за законом у порядку представлення після смерті свого батька ОСОБА_6 , рідного брата померлого, якби останній був живим на дату його смерті. Відтак оскільки ОСОБА_6 помер задовго до смерті свого брата ОСОБА_3 , який не залишив заповіту за життя та не має спадкоємців першої черги за законом, позивач стверджує, що він набув право на спадкування за законом після смерті дядька. Спірне нерухоме майно, що є об'єктом спадщини за даними КП «ЧООБТІ» належить померлій ОСОБА_4 . Відповідач по справі ОСОБА_2 - рідна сестра баби позивача - ОСОБА_7 , яка померла задовго до смерті свого чоловіка - ОСОБА_8 також подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки вважала, що матиме право на спадкування, у разі якщо спадкоємці попередніх черг не заявлять право на спадщину. Як зазначено у позові, відповідач повністю позбавила позивача доступу до будинку, де проживали дід та дядько позивача, забрала домову книгу щодо підтвердження реєстрації місця проживання всієї рідні позивача у даному будинку, а також не надає правовстановлюючі документи на майно, фактично позбавивши позивача можливості успадкувати нерухоме майно у нотаріальному порядку. Позивач 23.11.2023 звернувся до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо неправомірних дій відповідача та її незаконного вселення до будинку, однак кримінальне провадження за даним фактом порушено не було, оскільки відповідач з 09.09.2023 не надає документів, будинок не відчиняє. Приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.
Ухвалою Соснівського районного суду м Черкаси від 25.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не надала.
Ухвалою суду від 23.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.
Ухвалою суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 13.02.2025 на задоволенні позову наполягала повністю з підстав, зазначених у позові, також просила стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу, докази на підтвердження понесення яких позивачем буде надано додатково. Проти винесення заочного рішення у даній справі представник позивача не заперечувала.
Відповідач у судове засідання з розгляду справи не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 19.03.1951 за записом №4 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_11 .
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 01.06.2004 виданим Черкаським міським відділом реєстрації актів цивільного стану за актовим записом №1444.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 19.06.2024, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №2130.
На день смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 05.05.1967 що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 виданого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 16.12.1997.
Згідно з інформацією про зареєстроване право власності наданою КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕТАРИЗАЦІЇ» №51710 від 25.03.2024, станом на 01.01.2013 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕТАРИЗАЦІЇ» за ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першого черкаською державною нотаріальною конторою 15.11.2005 №2-884.
ОСОБА_9 та ОСОБА_4 є батьками - ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_5 виданим Леськівською сільською радою Черкаської області за записом №50.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_6 від 21.09.1973, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_11 .
ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_7 від 29.03.1975 виданим Соснівським районним відділом РАЦС за актовим записом №432, його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_8 від 11.07.1980 виданим Соснівським відділом РАЦС за актовим записом №1130, його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_9 від 09.10.2001 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Соснівського районного управління юстиції м. Черкаси Черкаської області за актовим записом №876, а його батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відтак, з наведеного судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно є прабабою позивача ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_10 від 15.11.2004 виданим Черкаським міським відділом реєстрації актів цивільного стану за актовим записом №2972.
ІНФОРМАЦІЯ_12 померла баба позивача - ОСОБА_7 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00045613727 від 20.06.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_13 помер дід позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_11 від 10.10.2019 виданим Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за актовим записом №2759.
На день смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.07.1972 що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті ОСОБА_8 серії НОМЕР_12 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00041764533 від 10.10.2023, згідно якого 12.09.2023 складено актовий запис про смерть №2594.
На день смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10.01.1997 що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті ОСОБА_3 серії НОМЕР_13 виданого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 12.02.2011.
Позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті дядька до приватного нотаріуса черкаського міського нотаріального Олексієнко Катерини Петрівни.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №74296375 від 11.10.2023 приватним нотаріусом Олексієнко Катериною Петрівною зареєстровано спадкову справу №71380326 після смерті ОСОБА_3 .
Згідно з наданою приватним нотаріусом на виконання ухвали суду копією спадкової справи №71380326 11.10.2023 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 , а 20.02.2024 з аналогічною заявою до приватного нотаріуса звернулася ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Олексієнко Катерини Петрівни №76/02-14 від 29.03.2024 станом на 29.03.2024 наявні дані про те, що до складу спадкоємців ОСОБА_3 входить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_14 від 20.04.1972 за актовим записом №1058, а її батьками зазначені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Баба позивача - ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045613219 від 20.06.2024 і її батьками зазначені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Тобто, відповідач ОСОБА_2 є рідною сестрою баби позивача - ОСОБА_15 .
Приватний нотаріус направляла ОСОБА_2 повідомлення в якому зазначала про необхідність прибути до приватного нотаріуса 03.05.2024 об 11 год 00 хв для вирішення питань, пов'язаних з подальшим оформленням спадщини, однак вказане повідомлення відповідачем отримано не було, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1802906377856.
15 листопада 2023 року ОСОБА_1 звертався із заявою до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо неправомірних дій відповідача та її незаконного вселення до будинку за адресою АДРЕСА_1 , відношення до якого остання взагалі немає.
11 грудня 2023 року за результатами розгляду звернення позивача було надано довідку, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_2 двері будинку за вказаною адресоюне відчинила, на час проведення перевірки недостатньо даних для внесення відомостей до ЄРДР.
28 червня 2024 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Олексієнко Катерина Петрівна листом №148/01-16 повідомила, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Як зазначено у листі приватного нотаріуса від 28.06.2024 №148/01-16 при подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 було заявлено про зберігання та надано нотаріусу для ознайомлення документи, що посвідчують право власності на спадкове майно, а саме Свідоцтво про право на спадщину видане Першою черкаською державною нотаріальною конторою від 15.11.2005 за № 2-884 видане на ім'я ОСОБА_4 та будинкова книга на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оригінали цих документів залишились у володінні ОСОБА_2 . Відповідно до довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №7119/01.03-01 від 17.10.2023 неможливо отримати інформацію про зареєстрованих осіб за вказаною адресою, у зв'язку з відсутністю в органі реєстрації інформації за вищевказаною адресою, з проханням надати будинкову книгу в оригіналі. Приватним нотаріусом вживались заходи щодо витребування документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак листи приватного нотаріуса Кузнецовою Валентиною Олександрівною проігноровано та по закінченню терміну зберігання повернуто приватному нотаріусу і долучено до матеріалів справи. Також у листі приватного нотаріуса від 28.06.2024 №148/01-16 зазначено про неможливість видачі дублікатів на документи, що посвідчують право власності, оскільки їх оригінали не втрачені та зберігаються у ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що згідно з інформацією про зареєстроване право власності наданою КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕТАРИЗАЦІЇ» №51710 від 25.03.2024, станом на 01.01.2013 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕТАРИЗАЦІЇ» за ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першого черкаською державною нотаріальною конторою 15.11.2005 №2-884.
Відповідно до інформації щодо показників технічної характеристики об'єкта нерухомого майна наданою КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕТАРИЗАЦІЇ» №51710 о від 25.03.2024, при проведенні технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 коротка технічна характеристика житлового будинку садибного типу за даними технічної інвентаризації: А-1, А1-1 - житловий будинок з прибудовою, Б, б - сарай, В - погріб, Г - вбиральня, Д - сарай, №1-4 - огорожа, №5 - водоколонка, І - замощення; самочинно збудовано сарай (Д), в житловому будинку самочинно переобладнано приміщення №1-4, площею 15,3 кв.м.
Згідно з відповіддю Департамента «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №7119/01.03-01 від 17.10.2023, орган реєстрації не має можливості надати інформацію щодо зареєстрованих осіб станом на 08.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю в органі реєстрації інформації за вищевказаною адресою, необхідно надати будинкову книгу з повторним запитом.
У домовій книзі на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 наявні відомості про прописку за вказаною адресою: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 .
У технічному паспорті на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зазначено, що власником домоволодіння є ОСОБА_16 .
Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта нерухомості від 15.07.2024, загальна ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 становить 1 640 000 грн 00 коп. Суб'єкт оціночної діяльності - Касаткіна Ірина Євгенівна, сертифікат №485/2023 суб'єкта оціночної діяльності від 24.08.2023, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №57-1 від 04.07.2020 видане Фондом державного майна України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частиною першою статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч.1 ст.1262 ЦК України).
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ч.1 ст.1263 ЦК України).
Частиною першою статті 1265 ЦК України визначено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно з ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
При вирішенні даного спору суд зауважує, що в основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Системне тлумачення положень статтей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На «зміну суб'єктного склад осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п'ятої черги.
Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.
По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).
Тлумачення абзацу 2 частини першої статті 1265 ЦК України дозволяє зробити висновок, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Ступінь є свого роду одиницею вимірювання споріднення поміж родичами за походженням. Він надає можливість встановити «відстань» між спорідненими особами (родичами за походженням). Причому така «відстань» може характеризувати як більш близьке споріднення, так і віддалене. Як наслідок чим далі біологічно особи знаходяться одна від одної, тим більший порядковий ступінь споріднення їх пов'язує.
Вказаний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 643/1216/15-ц (провадження № 61-6924св18).
Відповідач ОСОБА_2 як рідна тітка спадкодавця ОСОБА_3 належить до третьої черги спадкоємців за законом.
Позивач ОСОБА_1 як племінник спадкодавця ОСОБА_3 належить до п'ятої черги спадкоємців за законом. За правом представлення свого батька ОСОБА_6 , який був рідним братом спадкодавця і помер до відкриття спадщини, ОСОБА_1 набув права на спадкування у другу чергу за законом.
Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи, що позивач як племінник спадкодавця набув права на спадкування у другу чергу за законом за правом представлення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 15 140 грн 00 коп.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_16 ) про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська