Справа № 206/6459/24
Провадження № 3/206/71/25
12.02.2025 м.Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 177228 від 19.11.2024 року, водій ОСОБА_1 в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна (Малиновського), буд. 124, керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками стану наркотичного сп'яніння а саме (зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 надав суду письмову заяву в якій пояснив, що дійсно у зазначені у протоколі час та місці він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, які запідозрили у нього стан наркотичного сп'яніння. Після цього йому запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що він погодився, але просив поліцейських зачекати та пройти огляд пізніше так як невідкладно мав виконати роботу з усунення витоку газу, тому що працює у газовій службі міста і мав невідкладне завдання з приводу цього. Крім того ОСОБА_1 зазначив, що має тяжке захворювання та у той день мав з'явитися до лікарні з приводу свого лікування, що також заважало йому пройти огляд негайно на вимогу поліцейських.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи та подану до суду заяву (пояснення), суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок огляду для встановлення стану сп'яніння визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Порядок) та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що згідно пояснень у протоколі, ОСОБА_1 зазначив, що огляд (здачу аналізів) пройде протягом 2 годин. Також в судовому засіданні було відтворено наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських, згідно якого на відео присутній автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , що стоїть на узбіччі дороги, а позаду нього поліцейський веде діалог з водієм та пропонує йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікарні, на що останній погоджується але просить огляд провести пізніше так як йому потрібно одразу виконати роботу з усунення витоку газу, а потім він пройде огляд у лікарні. При цьому суд оцінює критично зазначену у протоколі ознаку наявності у ОСОБА_1 наркотичного сп'яніння, а саме - «поведінку, яка не відповідає обстановці». ОСОБА_1 на відеозаписі поводить себе тактично та спокійно спілкується з поліцейським.
Крім того з відеозапису вбачається, що на питання водія - в чому є причина зупинки його автомобілю, поліцейським було надано відповідь, що за повідомленням чергового є підстави вважати, що у зупиненому автомобілі переміщуються особи, які підозрюються у вчиненні правопорушення, проте до матеріалів справи будь яких доказів цьому не долучено, а відтворене на відеозапису не дає змоги достовірно визначити, що зупинка автомобілю під керуванням ОСОБА_1 була цілком правомірною, так як на відеозаписі присутній автомобіль, який вже стоїть, більш того даний відеозапис навіть не доводить факт керування ОСОБА_1 автомобілем, хоча останній і не заперечує проти цього.
Також до матеріалів справи ОСОБА_1 долучена медична виписка із медичної картки амбулаторного хворого від 19.11.2024 р. за підписом лікаря ОСОБА_2 , в якій зазначено діагноз тяжкого захворювання ОСОБА_1 та згідно якої останній потребує лікування відповідно плану, що саме по собі має можливість впливати на зовнішній вигляд хворого та його поведінку, що не було враховано поліцейським при складанні даного протоколу.
Крім того всупереч ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце роботи ОСОБА_1 , хоча з відеозапису вбачається, що останній неодноразово повідомляв поліцейського про необхідність усунення ним витоку газу, так як працює у газовій службі міста, що поліцейським при складанні протоколу до уваги прийнято не було, хоча в даному випадку має деякий вплив на доказування правомірності складення протоколу.
Статтею 252КпАП України визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а при притягненні до адміністративної відповідальності в жодному разі не може бути допущено випадків свавільності з боку державних органів..
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, встановлену, зокрема КУпАП .
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" («Karelin v. Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином враховуючи те, що при складанні протоколу допущені недоліки при складанні протоколу (не зазначення місця роботи водія), не враховані обставини захворювання особи при визначенні ознак наркотичного сп'яніння, не враховані обставини необхідності виконання роботи ОСОБА_1 , відсутність доказів керування автомобілем та факту наявності достатніх причин для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , оцінюючи надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Т.В. Нестеренко