20 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9643/24 пров. № А/857/2709/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М.
суддів -Іщук Л. П.
Шинкар Т. І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал про залишення апеляційних скарг без руху у справі №300/9643/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення,-
у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 300/9643/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення.
30.01.2025 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 про відмову у роз'ясненні судового рішення у зв'язку із несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги (пров. №А/857/4493/25).
30.01.2025 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 про відмову у роз'ясненні судового рішення у зв'язку із несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги (пров. №А/857/4977/25).
На адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення наведених вище ухвал, в якій заявник просить роз'яснити, чи це є помилка судді у незнанні Закону України "Про судовий збір", чи дійсно умисно усвідомлене ігнорування закону.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду таке.
Частина 1 статті 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника, що ч.1 ст. 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами, а саме:
1. подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2. подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3. подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4. необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особ, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5. узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Вказаний перелік не є вичерпним та може доповнюватись в кожному конкретному випадку . Так, саме пунктом першим вищезазначеної статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об'єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.
На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 у справі №814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. за зловживання процесуальними правами
Частиною 3 статті 45 КАС України законодавець передбачив одну із видів відповідальності за такі дії, зокрема: суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання
Крім того, положеннями частини 2 статті 167 КАС України, зокрема, передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Таким чином, суд апеляційної інстанції враховуючи положення статті 167 КАС України дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому повертається заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 254, 328 КАС України, суд,
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал про залишення апеляційних скарг без руху у справі №300/9643/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар