Справа №: 307/573/25
Провадження № 3/307/254/25
19 лютого 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №246545 від 15 лютого 2025 року ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, 15 лютого 2025 року о 17 год. 30 хв. перебуваючи вдома за адресою АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме виганяв з будинку, словесно погрожував фізичною розправою та ображав нецензурними словами, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2, КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з частиною першою статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року № 3733-ІХ, який набув чинності 19 грудня 2024 року статтю 173-2 КУпАП викладено в новій реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-ІХ, що діє з 19 грудня 2024 року): «Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого».
Відтак, з 19 грудня 2024 року диспозиція ч. 1 статті 173-2 КУпАП в якості обов'язкового елементу об'єктивної сторони домашнього насильства передбачає заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тоді як попередня редакція ч.1 статті 173-2 КУпАП (що діяла до 19 грудня 2024 року) в якості альтернативного елементу об'єктивної сторони домашнього насильства, поряд із завданням шкоди, передбачала також можливість заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №246545 від 15 лютого 2025 року зазначено, що подія мала місце 15 лютого 2025 року. Поряд з цим, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме виганяв з будинку, словесно погрожував фізичною розправою та ображав нецензурними словами.
Про те, що діями ОСОБА_1 була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №246545 від 15 лютого 2025 року, а також в інших матеріалах справи (письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15 лютого 2025 року, довідці єдиного обліку №3956 від 15 лютого 2025 року) не зазначено.
Оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони домашнього насильства, згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 3733-ІХ, що діє з 19 грудня 2024 року), є саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, то відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей, що така шкода була завдана, виключає в діях ОСОБА_1 наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Одночасно слід зауважити, що факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факту вчинення особою домашнього насильства.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.Д.Стецюк