20 лютого 2025 р. Справа № 520/27928/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., повний текст складено 11.12.24 по справі № 520/27928/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПОСАД"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ТОВ ФІРМА «ПОСАД» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 адміністративний позов ТОВ ФІРМА “ПОСАД» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ТОВ ФІРМА “ПОСАД» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн .
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи підпункту ст. 201 Податкового кодексу України. Посилаючись на норми Податкового кодексу , вказує , що підтвердженням про прийняття податкової накладної в ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надсилання податкової накладної в електронному вигляді до ДПС. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 520/27928/24, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ПОСАД» відмовити в повному обсязі
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .
Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Актом перевірки Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №31754/20-40-04-15-02/21229267 від 05.07.2024 встановлені порушення ТОВ ФІРМА «ПОСАД» пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період грудень2023року, січень, березень, квітень,червень 2024року.
Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415 за затримку реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 25 461,75грн..
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ТОВ ФІРМА «ПОСАД» , сума штрафних санкцій у розмірі 35,74грн. підлягає скасуванню.
Позивач у позовній заяві зауважив, що розрахунки коригування до податкових накладних отримані ТОВ ФІРМА «ПОСАД» наступними датами:
-РК №17487 від 15.12.2023р. отриманий 17.01.2024р. (зареєстрований 17.01.2024р.);
-РК №802 від 01.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);
-РК №1905 від 05.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);
-РК №9304 від 19.03.2024р. отриманий 10.04.2024р. (зареєстрований 12.04.2024р.);
-РК №991 від 25.03.2024р. отриманий 12.04.2024р. (зареєстрований 15.04.2024р.);
-РК №3 від 12.04.2024р. отриманий 06.05.2024р. (зареєстрований 06.05.2024р.);
-РК №7835 від 12.04.2024р. отриманий 01.05.2024р. (зареєстрований 01.05.2024р.);
-РК №10084 від 18.04.2024р. отриманий 14.05.2024р. (зареєстрований 14.05.2024р.);
-РК №1055 від 22.04.2024р. отриманий 13.05.2024р. (зареєстрований 13.05.2024р.);
-РК №3104888 від 15.05.2024р. отриманий 05.06.2024р. (зареєстрований 05.06.2024р.);
-РК №22222 від 22.05.2024р. отриманий 11.06.2024р. (зареєстрований 11.06.2024р.);
-РК №5229 від 05.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 10.04.2024р.);
-РК №12266 від 12.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 01.07.2024р.), Що підтверджується долученими квитанціями про отримання направлення на реєстрацію РК до ПН.
Стосовно реєстрації розрахунку коригування 31 від 08.01.2024р. до податкової накладної №9 від 08.01.2024р. позивач звертає увагу, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН №9 від 08.01.2024р. була зупинена та лише рішенням від 16.02.2024р.(який перепав на п'ятницю) вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН. Саме тому, він був позбавлений об'єктивної можливості зареєструвати податкову накладну №31 від 08.01.2024р. до 19.02.2024р.(понеділок).
Позивач вважає, що реєстрація розрахунків коригування до зазначених податкових накладних здійснена ТОВ ФІРМА «ПОСАД» вчасно впродовж 18 календарних днів з дати отримання, тобто з дотриманням строку визначеного положеннями пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.
Позивач не погоджується із діями відповідача, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем граничного терміну реєстрації спірних розрахунків коригування в ЄРПН.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог , виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів та відновлено податковий обов'язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов'язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів сплати податків, подання податкової звітності, реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (абзац 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (в редакції чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення)).
Водночас, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом України від 13.12.2022 року №2836-ІХ) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом №2260-ІХ) платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року №20 (далі - Порядок №1246).
Відповідно п. 2 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
У п. 3 Порядку №1246 зазначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (в редакції Закону від 15.03.2022 року №2120-IX, до внесення змін Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності з 08.02.2023 року).
Відповідно до п. 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017р. №557, зареєстрованого в Мін'юсті України 03.08.2017р. за №959/30827 (далі - Порядок №557), автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).
Відповідно до приписів Порядку №557, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 5 Порядку №557).
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Підпунктом 1 статті 1 Закону України “Про внесення змін до розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року №2876-IX (далі - Закон №2876-ІХ) доповнено підрозділ 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, відповідно до яких збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року та, відповідно, зменшено розміри штрафів за порушення зазначених строків реєстрації.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
В свою чергу, строк реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) передбачений частиною 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено протягом протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, строк реєстрації починається саме з дня отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дня складання такого розрахунку коригування постачальником.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що обов'язок складання розрахунків коригування до податкових накладних якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покладається на постачальника. В свою чергу, обов'язок з реєстрації даного розрахунку коригування покладається на покупця, для цього постачальник надсилає складений розрахунок коригування покупцю.
В підтвердження дати отримання розрахунків коригування від контрагентів позивачем до матеріалів справи надано роздруківки квитанцій , з яких вбачається , що розрахунки коригування кількісних і вартісних показників : №17487 від 15.12.2023р. отриманий ТОВ ФІРМОЮ “ПОСАД» 17.01.2024р. ; №802 від 01.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. ; №1905 від 05.03.2024р. отриманий 01.04.2024р.; №9304 від 19.03.2024р. отриманий 10.04.2024р. ; №991 від 25.03.2024р. отриманий 12.04.2024р. ; №3 від 12.04.2024р. отриманий 06.05.2024р. ; №7835 від 12.04.2024р. отриманий 01.05.2024р. ; №10084 від 18.04.2024р. отриманий 14.05.2024р.; №1055 від 22.04.2024р. отриманий 13.05.2024р.; №3104888 від 15.05.2024р. отриманий 05.06.2024р.; №22222 від 22.05.2024р. отриманий 11.06.2024р.; №5229 від 05.06.2024р. отриманий 01.07.2024р.; №12266 від 12.06.2024р. отриманий 01.07.2024р.
Тобто , матеріалами справи підтверджено , що ТОВ ФІРМОЮ “ПОСАД» після отримання вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників відправило їх на реєстрацію до ЄРПН, після чого відбулася реєстрація вказаних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
Таким чином, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що спірні розрахунки коригування до податкових накладних, виписані на позивача як покупця, були направлені на реєстрацію ТОВ ФІРМОЮ “ПОСАД» у межах 15-денного строку з моменту їх отримання, тобто із дотриманням строку встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України, відтак підстави для застосування до позивача штрафних санкцій - відсутні.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
За таких обставин санкції, передбачені пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до покупця, якщо продавець не виконав свого обов'язку щодо своєчасного надіслання розрахунку коригування отримувачу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415 про застосування до ТОВ ФІРМИ “ПОСАД» штрафу в загальному розмірі 25461,75 грн.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/27928/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко