"20" лютого 2025 р. справа №200/3934/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача - Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення за апеляційною скаргою представника позивача Гуревич Родіона Геннадійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 200/3934/24 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати грошової компенсації при звільненні у розмірі 51160,08 грн, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України, в якому просить суд: стягнути з Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 41160 грн. 08 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2023 року по справі № 200/4975/22 ОСОБА_1 , 21.05.2024 року виплачено 116914,83 грн.
Позивач вважає, що має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 200/3934/24 позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 7912 грн. 92 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу представника позивача Гуревич Родіона Геннадійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 200/3934/24 - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 200/3934/24 - змінено в мотивувальній частині. В резолютивній частині рішення у абзаці другому слова та цифри “ 7 912 (сім тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 92 коп.» замінити словами та цифрами “ 47 632 (сорок сім тисяч шістсот тридцять дві) гривні 08 коп.» В іншій частині рішення - залишено без змін.
Представник позивача звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заявник просив стягнути на користь позивача суму понесених судових витрат на правничу допомогу на суму 5 000,00 грн., а також сплачений судовий збір.
Відповідачем було подано заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в яких просив відмовити у задоволенні зазначеної заяви.
Суд апеляційної інстанції, перевірив матеріали справи вважає за необхідне задовольнити вищевказану заяву, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на підставі рішення суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На підтвердження понесених судових витрат в частині надання адвокатом правничої допомоги заявником надано акт про прийняття-передачі наданих послуг від 20 грудня 2024 року, договір від 02 вересня 2024 року про внесення змін до договору про надання професійної правничої допомоги від 10.11.2022 р., звіт про надану правову допомогу, рахунок від 20.12.2024 р.
Представник позивача вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., а також сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн. мають бути стягнуті з відповідача.
Апеляційний суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Перевіривши зміст наведених документів, дослідивши зміст заперечень відповідача на заяву представника позивача, а також враховуючи ту обставину, що апеляційну скаргу було складено та подано саме представником позивача, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5 000,00 грн. є співмірними зі складністю справи, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Також за подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1453,44 грн., який також підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 134, 139, 252, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача - Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1453,44 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні 44 копійки). Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2025 року.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко