03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 824/148/24
провадження № 22-ск/9/2025
іменем України
17 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Яворського М.А. при секретарі Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву GrainCorp Operations Limited, поданої представником Беденко Юрієм Юрійовичем, про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, утвореного та діючого відповідно до застосованих Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами від 13 січня 2022 року у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення збитків, завданих непоставкою товару за Договором №253396 від 18 серпня 2020 року,-
13 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від представника GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)(Грейнкорп Оперейшнс Лімітед) - Беденка Ю.Ю., про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, утвореного та діючого відповідно до застосованих Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами від 13 січня 2022 року у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення збитків, завданих непоставкою товару за Договором №253396 від 18 серпня 2020 року.
Заяву мотивовано тим, що 18 серпня 2020 року між сторонами було укладено Договір поставки кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2020 року без ГМО насипом у кількості 3 500 метричних тон +/- 3%. Зазначає, поставка мала бути здійснена з 15 жовтня 2020 року по 15 листопада 2020 року включно.
Вказує, 12 жовтня 2020 року стягувач надав боржнику інструкцію з доставки товару та просив надати графік поставок, 26 жовтня 2020 року стягувач повторно просив боржника надати вказаний графік. Наголошує, ці прохання були проігноровані боржником та товару до закінчення періоду поставки доставлено не було.
В подальшому, 11 березня 2021 року боржнику було надіслано претензію із вимогою відшкодувати 233 975 доларів США дефолтних збитків, спричинених непоставкою товару.
Відтак, оскільки боржник добровільно не відшкодував вказані збитки, скаржник був вимушений ініціювати арбітражне провадження за Правилами Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA), відповідно до укладеного між ними арбітражного застереження.
Рішенням арбітражного суду від 13 січня 2022 року ТОВ «Альянс» зобов'язано негайно сплатити скаржнику збитки, які стосуються непоставленого товару за Договором у розмірі 233 975 доларів США разом з відсотками, нарахованими на цю суму у розмірі 4% річних, обчислюваних щоквартально з 24 листопада до дня сплати. Додатково постановлено, що всі витрати та платежі у цьому арбітражі, відповідно доданому звіту, підлягають сплаті ТОВ «Альянс», включаючи відсотки у розмірі 4% річних, обчислюваних щоквартально з дати сплати скаржником до відшкодування боржником.
Зазначає, апеляційні скарги на вказане рішення відповідачем не подавались, рішення є остаточним та обов'язковим, тобто вступило в законну силу.
На підставі цього, представник скаржника вказує, що існує необхідність для поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування заходів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Враховуючи викладене, представник GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)- Беденко Ю.Ю. просив: визнати та надати дозвіл на виконання рішення арбітражного суду від 13 січня 2022 року відповідно до Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) арбітражним трибуналом у складі Дена Бурнескі, Даян Геловей та Жуля Дріє у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення збитків, завданих непоставкою товару; видати виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Альянс» на користь GrainCorp Operations Limited: збитків у розмірі 233 975 доларів США; складних відсотків за ставкою 4% річних, що нараховуються на суму збитків з проміжком у три місяці, починаючи з 24 листопада 2021 року і до моменту повного відшкодування збитків; арбітражних витрат у розмірі 7 995 фунтів стерлінгів; складних відсотків за ставкою 4% річних, що нараховуються на суму арбітражних витрат з проміжком у три місяці, починаючи з 12 жовтня 2021 року і до моменту їх повного відшкодування; стягнути з ТОВ «Альянс» понесені судові витрати.
Заперечень на вищевказану заяву до суду не надходило.
При розгляді справи в Київському апеляційному суді, як суді першої інстанції 17 лютого 2025 року, ТОВ «Альянс» та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності боржника та його представника у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
При розгляді справи представник компанії GrainCorp Operations Limited, адвокат Беденко Ю.Ю. підтримав подану заяву та просив визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, утвореного та діючого відповідно до застосованих Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами від 13 січня 2022 року.
Посилався на те, що ТОВ «Альянс» добровільно не виконало рішення арбітражного суду та не вчинило жодних дій, які б свідчили про наявність наміру його виконувати, що змушує GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед) ініціювати виконання рішення у примусовому порядку.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника компанії GrainCorp Operations Limited, адвоката Беденка Ю.Ю, дослідивши матеріали даної справи, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражі в Україні врегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, ст.ст. 35, 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та положеннями Розділу IX ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
При цьому згідно приписів ст. 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
Отже, вирішуючи питання про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), ст. 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
За своєю правовою природою процедура визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу полягає у його фактичній легалізації та вирішенні питання щодо можливості його примусового виконання за встановленою в Україні процедурою виконання судових рішень.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2018 року у справі №761/46285/16-ц, зазначив, що порядок визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регламентується міжнародними договорами, у даному випадку Нью-Йоркською конвенцією, та Цивільним процесуальним кодексом України (відповідною її главою). Основоположним принципом Нью-Йоркської конвенції визначено, що держава, що її підписала, зобов'язана визнавати іноземні арбітражні рішення обов'язковими та виконувати їх, а підстави, наведені в п. 2 ст. V Нью-Йоркської конвенції, охороняють публічні інтереси держави, в якій подано клопотання про примусове виконання. При цьому суди вправі використовувати їх "ex officio", тобто в силу власних зобов'язань суду держави після подання заяви про визнання й звернення до виконання арбітражного рішення. Тобто суд держави, в якій подане таке клопотання, зобов'язаний "ex officio" згідно з природою власних повноважень та його правовим статусом у державі перевірити за власною ініціативою та в обов'язковому порядку дотримання публічного порядку в кожному випадку, незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання та звернення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, на предмет існування названих перешкод для такого звернення і його задоволення судом. Такі обов'язки покладаються на суд держави, який діє від її імені, реалізуючи владні повноваження від імені країни як публічно-правового утворення.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" судам роз'яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед) та ТОВ «Альянс» було укладено договір №253396 від 18 серпня 2020 року, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити сільськогосподарську продукцію, а саме кукурудзу 3 класу українського походження врожаю 2020 року без ГМО насипом у кількості 3 500 метричних тон +/- 3% із періодом поставки з 15 жовтня 2020 року по 20 листопада 2020 року включно на умовах DAT МСП «Ніка-Тера» та/або Миколаївський морський порт (а.с. 107-114).
Також відповідно до п. 13 договору №253396 від 18 серпня 2020 року міститься арбітражне застереження, а саме сторони погодили вирішення будь-яких спорів в Арбітражі GAFTA. Арбітражний розгляд проводиться в Лондоні, Сполученому Королівстві, англійською мовою, згідно з Правилами GAFTA 125.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражу асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) № 18-406 від 13 січня 2022 року суд постановив, що продавець зобов?язаний негайно сплатити покупцю збитки, що стосуються непоставленого товару за договором у розмірі 233 975 доларів США разом з відсотками, нарахованими на цю суму у розмірі 4% річних, обчислюваних щоквартально з 24 листопада до дня сплати. Цим додатково постановлено, що всі витрати та платежі у цьому арбітражі, відповідно доданому звіту, підлягають сплаті продавцем, включаючи відсотки у розмірі 4% річних, обчислюваних щоквартально з дати сплати покупцем до відшкодування продавцем (а.с. 127-133).
Встановлено, що клопотань про скасування або зупинення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) № 18-406 від 13 січня 2022 року у цій справі сторони до суду не подавали.
Вказане рішення винесено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, яку сторони приєднали до договору №253396 від 18 серпня 2020 року у формі арбітражного застереження та міститься у п. 13 вищевказаного договору №253396. Суд наголошує, що саме арбітражне застереження про передачу спору до арбітражу є дійсним.
Судом було встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що боржнику було надіслане повідомлення про арбітраж електронною поштою та кур'єром (а.с. 68-72). Також, боржнику направлялося клопотання про призначення другого арбітра засобами поштового зв'язку та було вручено боржнику (а.с. 79-81). Оскільки боржник не скористався своїм правом щодо призначення другого арбітра, то скаржник звернувся із заявою до Міжнародного комерційного арбітражу асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) про призначення другого арбітра, яка була також надіслана боржнику (а.с. 89-90). Відтак, сторін було належним чином сповіщено про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд.
Київським апеляційним судом, який діє як суд першої інстанції також встановлено, що рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення Міжнародного комерційного арбітражу асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) № 18-406 від 13 січня 2022 року вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не було зупинено судом.
Судом не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Відповідно до норм пункту 1 статті ІІ Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, пункту 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 9 Конституції України, частини 2 статті 13, статей 15, 526 Цивільного кодексу України, державний суд не може нехтувати як визначеними сторонами умовами договору, так і положеннями законодавства, які визначають обов'язковість виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.
Уклавши арбітражне застереження, сторони реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинні виконувати обов'язки, які випливають з арбітражного застереження.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 475 ЦПК України, питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Згідно з частинами 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, утвореного та діючого відповідно до Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA), відповідно до укладеного між сторонами арбітражного застереження у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до ТОВ «Альянс» про стягнення збитків, завданих непоставкою товару за Договором №253396 від 18 серпня 2020 року, а тому заява представник GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)- Беденка Ю.Ю. про визнання та надання дозволу на виконання даного рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 479 ЦПК України, суд, -
Заяву GrainCorp Operations Limited, подану представником Беденко Юрієм Юрійовичем, про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, утвореного та діючого відповідно до застосованих Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами від 13 січня 2022 року у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення збитків, завданих непоставкою товару за Договором №253396 від 18 серпня 2020 року - задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на виконання рішення арбітражного суду від 13 січня 2022 року відповідно до Правил Арбітражу № 125 Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) арбітражним трибуналом у складі Дена Бурнескі, Даян Геловей та Жуля Дріє у справі за позовом GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» про стягнення збитків, відсотків та арбітражних витрат.
Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» ( 42500 Сумська область, Роменський район, смт. Липова Долина, вулиця Сумська, буд. 46 код ЄДРПОУ 32141851) на користь GrainCorp Operations Limited: збитків у розмірі 233 975 доларів США; складних відсотків за ставкою 4% річних, що нараховуються на суму збитків з проміжком у три місяці, починаючи з 24 листопада 2021 року і до моменту повного відшкодування збитків; арбітражних витрат у розмірі 7 995 фунтів стерлінгів; складних відсотків за ставкою 4% річних, що нараховуються на суму арбітражних витрат з проміжком у три місяці, починаючи з 12 жовтня 2021 року і до моменту їх повного відшкодування.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» суму сплаченого GrainCorp Operations Limited (Грейнкорп Оперейшнс Лімітед) судового збору в розмірі 1 514 гривень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду. У разі, якщо ухвала не буде оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, вона набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський