19 лютого 2025 року справа № 580/6975/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового богу,
15.07.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 (далі - відповідачка) податкового боргу в сумі 12193,80грн.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідачка у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб. Боржниці сформовано податкову вимогу від 02.11.2023, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена. Позовну заяву просить розглянути без його участі.
22.07.2024 суд постановив ухвалу про прийняття її до розгляду та відкриття спрощеного провадження. Задовольнив повністю клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.
09.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов зустрічний позов відповідачки, в якому просила прийняти його до розгляду в одному провадженні зі справою №580/6975/24. Обґрунтовуючи вказала, що на початку 2024 року отримала податкові повідомлення-рішення від 15.05.2023. Тому 22.02.2024 звернулася до податкового органу з проханням провести звірку щодо земельного податку, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнена від сплати земельного податку з фізичних осіб. Однак замість звірки отримала позовну заяву про стягнення податкового боргу. Тому вимушена звернутися до суду зустрічною позовною заявою.
14.08.2024 суд залишив зустрічну позовну заяву без руху.
22.08.2024 від відповідачки надійшла повторно зустрічна позовна заява, в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.11.203 №0008761-1304-2300, а також податкові повідомлення-рішення від 15.05.2023 №106087-2407-2301, №106088-2407-2301, стягнути судові витрати. Обґрунтовуючи вказала, що звернулася до позивача для проведення звірки, а натомість отримала рішення.
23.08.2024 ухвалою суд повернув зустрічну позовну заяву відповідачки та роз'яснив, що повернення не перешкоджає зверненню позовною заявою до суду в загальному порядку.
Відповідачка оскаржила вказану ухвалу до Шостого апеляційного адміністративного суду. Тому ухвалою від 16 вересня 2024 року суд зупинив провадження у справі до часу повернення матеріалів судової справи №580/6975/24 до Черкаського окружного адміністративного суду. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.10.2024 апеляційну скаргу відповідачки залишив без задоволення, а ухвалу першої інстанції без змін. У подальшому відповідачка оскаржила вказану вище ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції до Верховного Суду, який постановою від 16.01.2025 касаційну скаргу відповідачки задовольнив, вказані вище рішення судів скасував, а справу направив до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Матеріали адміністративної справи №580/6975/24 супровідним листом вх.№4222/25 повернулись до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 06 лютого 2025 року суд прийняв адміністративну справу №580/6975/24 до свого провадження, поновив провадження у справі, вирішив здійснити перехід у розгляді справи зі спрощеного в загальне позовне та розпочати підготовче провадження, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 19 лютого 2025 року о 14 год. 00 хв.
Сторони у призначене підготовче засідання не прибули, про причини суд не повідомили.
11.02.2025 від відповідачки на адресу суду надійшла заява вх. №6966/25 про роз'яснення судового рішення, в якій просила роз'яснити частину ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2024: «позивач обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання шляхом цитування позовної заяви Головного управління ДПС у Черкаській області від 12.07.2024 №5167/5/23-00-13-03-04 про стягнення податкового боргу та які саме підстави (тис на суд тощо) спонукали суддю Бабич А.М. звільнити Головне управління ДПС у Черкаській області від сплати судового збору» (далі - Заява). Обґрунтовуючи процитувала вказану вище ухвалу суду та зазначила, що вона є незрозумілою в частині того, яким чином суддя Бабич А.М. установила, що сума податкового зобов'язання є узгодженою. У позовній заяві позивача від 12.07.2024 не зазначено про те, що відповідачка у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання. Вважає, що позовні вимоги позивача не мають пільги щодо сплати судового збору відповідно не має підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи, що сторони не прибули у призначене підготовче засідання та їх неприбуття не перешкоджає розгляду Заяви, суд вирішив розгляд вказаної Заяви здійснити в письмовому порядку.
Оцінивши доводи вищевказаної Заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.254 КАС України ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Водночас метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
З огляду на вказане роз'яснити можливо лише те, що вже наведене в тесті рішення суду. Таким роз'ясненням не допускається зміна суті рішення суду.
Щодо змісту ухвали суду від 22.07.2024, щодо роз'яснення якої звернулася відповідачка.
Згідно з ч.2 ст.241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частина 9 ст.171 КАС України вказує, що має суд зазначити в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі:
1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
3) предмет та підстави позову;
4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження;
6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін;
8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
9) строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;
10) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається;
12) у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
10. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Дослівне цитування судом змісту позовної заяви у вказаній ухвалі законом не передбачено.
На виконання вказаних вимог процесуального Закону суд в ухвалі про відкриття провадження у цій справі зазначив предмет та підстави позову, узагальнені обґрунтування позивача заявлених позовних вимог, не встановлюючи фактів і спірних обставин спору, позаяк ці відомості вказані в описовій частині ухвали в контексті доводів, які потребуют перевірки розглядом справи по суті. Протилежні доводи відповідачки не відповідають дійсному змісту ухвали суду в контексті відомостей її структурних частин. То ж необґрунтовані та не враховані судом.
Доводи відповідачки про те, що суддя Бабич А.М. надає позивачу привілеї у вигляді не сплати судового збору, який згідно з процесуальним законом він мав сплатити за позовну заяву, спростовуються п.27 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», гідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказана вище ухвала суду не містить неоднозначних для розуміння висновків. Тому відповідні доводи відповідачки у Заяві не обґрунтовані.
Отже, відсутні підстави для роз'яснення ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 2-20, 241-246, 255, 295, 370, 379 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 11.02.2025 № 6966/25 ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового богу.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 19.02.2025.