13 серпня 2024 року Справа 160/9712/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 року про виконання рішення суду по справі №160/9712/18,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати пенсійну справу або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року та здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року заяву представника ОСОБА_2 задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі № 160/9712/18, зобов'язано відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 року замінено позивача у справі №160/9712/18 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.07.2023 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №160/9712/18. Завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Адміністративна справа №160/9712/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій отримана відділом забезпечення виконання рішень суду та архівної роботи управління з організаційного забезпечення суду 03.01.2024 року після розгляду Третім апеляційним адміністративним судом. У зв'язку з необхідністю продовження розгляду дану справу передано судді Н.В. Захарчук-Борисенко 03.01.2024 року, що підтверджується довідкою від 03.01.2024 року, складеною начальником управління з організаційного забезпечення суду Оленою Шкурко.
Ухвалою від 08.01.2024 року повторно зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18 у 90-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою від 27.06.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за невиконання рішення суду по справі №160/9712/18 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до статті 382 КАС України, в 15-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по адміністративній справі №160/9712/18.
31.07.2024 року на адресу суду надійшов звіт від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду по справі №160/9712/18. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перераховано та поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) з 07.10.2009 року як непрацюючому пенсіонеру з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснено осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017. За період з 07.10.2009 року по 31.12.2019 року нараховано борг в сумі 174 181,52 грн. 14.02.2023 набрала законної сили ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9712/18 про заміну позивача з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
Суму боргу у розмірі 174 181,52 грн, нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №160/9712/18 за період з 07.10.2009 по 31.12.2019 року, а також суму пенсії, яка не була отримана на поштовому відділенні за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 у розмірі 20 255,44 грн, виплачено згідно зі Списком №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в АТ “ОТП БАНК» у квітні 2023 року, дата виплати - 22 число.
Компенсація втрати частини доходів розрахована в сумі 2612,72 грн за період з лютого по квітень 2023 року та виплачена частинами, а саме: 05.04.2024 - у сумі 2600,00 грн та 26.07.2024 - у сумі 12, 72 грн (докази розрахунку та виплати додаються).
Тож, відповідач вказує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в межах покладених судом зобов'язань. Просить прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18. У разі відмови в затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18.
Ухвалою від 05.08.2024 року означений звіт призначено до розгляду у судовому засіданні.
06.08.2024 року представником позивача подано заперечення щодо звіту ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 31.07.2024 року, в яких зазначено наступне. Згідно наданого звіту від 30.07.2023 року, ГУПФУ в Дніпропетровській області не виплатило ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу. З наданої довідки управлінням розраховано компенсацію за 3 місяці, а не з 07.10.2009 року. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №160/9712/18 не виконано. Протягом 5 років з дня ухвалення рішення компенсацію втрати частини доходу позивачу не виплачено. Розрахунок компенсації втрати частини доходу з 2009 року до суду та представнику не надіслано. Повідомлення про перерахування компенсації в сумі 2600,00 грн., (що в 60-70 разів менше належного розміру), свідчить про розрахунок компенсації на власний розсуд. Розрахунок компенсації на власний розсуд не є належним виконанням рішення суду. Управління приховує інформацію про нараховану та виплачену пенсію. У звіті від 30.07.2024 року зазначено, що суму боргу у розмірі 174 181,52 грн, нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №160/9712/18 за період з 07.10.2009 по 31.12.2019 року, а також суму пенсії, яка не була отримана на поштовому відділенні за період з 01.01.2020 року по 31.07.2020 року у розмірі 20 255,44 грн, виплачено згідно зі Списком №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в АТ “ОТП БАНК» у квітні 2023 року. Водночас управління не надає інформацію про виплачену пенсію з 31.07.2020 року по липень 2024 року.
Зважаючи на зазначене, представник позивача просить:
- визнати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.07.2024 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року по справі №160/9712/18 неприйнятним.
- накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за невиконання судового рішення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом 10 днів новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року по справі №160/9712/18.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_4 , за період з 07.10.2009 року по липень 2024 року, розрахунок компенсації втрати частини доходу з 2009 року та довідку про її виплату.
17.09.2024 року судом ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження, зважаючи на неявку представників сторін по справі у судове засідання.
Досліджуючи звіт представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та клопотання представника позивача про накладення штрафу, суд зазначає таке.
У звіті від 31.07.2024 року пенсійний орган зазначив, що ним виконано рішення по справі №160/9712/18, а саме: суму боргу у розмірі 174 181,52 грн, нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №160/9712/18 за період з 07.10.2009 по 31.12.2019 року, а також суму пенсії, яка не була отримана на поштовому відділенні за період з 01.01.2020 року по 31.07.2020 року у розмірі 20255,44 грн, виплачено згідно зі Списком №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в АТ “ОТП БАНК» у квітні 2023 року, дата виплати - 22 число. Компенсація втрати частини доходів розрахована в сумі 2612,72 грн за період з лютого по квітень 2023 року та виплачена частинами, а саме: 05.04.2024 року - у сумі 2600,00 грн та 26.07.2024 року - у сумі 12, 72 грн.
До звіту пенсійним органом долучено платіжні інструкції №0.0.37872471431 від 26.07.2024 року (на суму 12,72 грн) та №0.0.3567161016.1 від 05.04.2024 року (на суму 2600,00 грн).
Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року відповідача було зобов'язано не лише перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, а й поновити її виплату на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зі змісту звіту від 31.07.2024 року судом вбачається зазначення відповідачем інформації щодо поновлення виплати пенсії позивачу, проте вказане не підтверджене доказами, як не вказано, що поновлення виплати пенсії відбулось на визначений позивачем банківський рахунок.
Таким чином, пенсійним органом не надано доказів на повне виконання рішення суду, що свідчить про невиконання рішення по справі №160/9712/18.
Суд наголошує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне виконання рішення суду, зокрема: щодо виплати суми заборгованості у розмірі 174 181,52 грн і здійснення подальшої виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок. Також відповідачем не надано оформлені належним чином відомості про те чи заборгованість за рішенням суду внесена до реєстру судових рішень та не вказано реєстраційний номер у реєстрі судових рішень. У той же час, пенсійним органом не надано доказів, що ним було вжито заходи щодо виділення коштів для погашення заборгованості перед позивачем за рішенням суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставина, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4 та 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями ч. 1 та 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Отже, законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням рішення суду, який націлений на забезпечення повної та всебічної реалізації прав особи, які були захищені судом, та їх дієвого відновлення.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про що навіть 06.03.2008 року згідно з п. 2 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів. Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:
"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
У відповідності до ч. 2 ст. 382 КАС України, щодо розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч.ч. 1-2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Отже, із вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При вирішенні питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.
Згідно ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
З матеріалів справи слідує, що з часу набрання рішенням суду законної сили відповідач не вчинив достатніх дій, направлених на його виконання.
Подані звіти відповідача не підтверджують його активні дії, спрямовані на виконання судового рішення.
Право позивача, на захист якого ним було подано позов у цій справі та, яке визнано судом порушеним, і, для відновлення якого й ухвалено судове рішення, не є реалізованим без повного та належного виконання такого рішення суду.
Тож, тривале невжиття відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, всіх належних і необхідних заходів для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року фактично нівелює мету правосуддя, порушує основоположний конституційний принцип обов'язковості судового рішення та конвенційні засади, зокрема ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і ставить позивача в юридичну невизначеність.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 року - 3028 грн. 00 коп.
Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн. (3028,00 грн. х 20), оскільки такий розмір буде достатнім для відповідача, та спонукає його виконати рішення суду.
Таким чином, заява позивача від 06.08.2024 року по накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню, а саме: в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку накласти на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за невиконання рішення суду у справі №160/9712/18 у розмірі 60560,00 грн., з яких половину штрафу у розмірі 30280 грн. стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 на користь позивача, ОСОБА_2 , та половину штрафу у розмірі 30280 грн. стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України.
Відповідно до ч.7 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Оскільки накладення штрафу за невиконання рішення суду не звільняє від обов'язку його виконання, суд вважає за необхідне встановити позивачу новий строк для надання звіту про виконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 року.
Заяву представника ОСОБА_2 від 06.08.2024 року про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області Козак Юрія Івановича штрафу - задовольнити частково.
Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області ОСОБА_5 штраф на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 30280,00 грн та штраф на користь Державного бюджету України у розмірі 30280 грн.
Встановити новий строк для подання Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року в адміністративній справі №160/9712/18 - протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_4 за період з 07.10.2009 року по липень 2024 року розрахунок компенсації втрати частини доходу з 2009 року та довідку про її виплату.
Копію ухвали направити (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко