19 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/14816/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.10.2024 № 032950011222 про відмову в призначенні пенсії по віку зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія) та проживає в населеному пункті, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 № 106 (далі - Постанова № 106) входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Вказує на те, що досягнувши 54 річного віку позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. Проте, ГУ ПФУ в Сумській області відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше трьох років.
Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку з підстави не підтвердження постійного проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення упродовж 3 років станом на 01.01.1993, оскільки має статус особи, потерпілого від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.
Водночас зазначає, що навчання в Львівській академії ветеринарної медицини переривалося на період канікул, які позивач проводила в с. Грудки Камінь-Каширського району.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с.24).
Копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 30.12.2024 були надіслані та доставлені відповідачам в їх електронні кабінети 30.12.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с. 26-27).
Проте відзивів на позовну заяву, як і будь-яких доказів у спростування позовних вимог, відповідачі суду не надали.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
ГУ ПФУ в Сумській області, за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 , від 16.10.2024 щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, прийняло рішення від 23.10.2024 № 032950011222, яким відмовлено у призначенні пенсії, оскільки станом на 01.01.1993 відсутнє проживання 3 роки у зоні гарантованого добровільного відселення, що передбачено статтею 55 Закону № 796-ХІІ. Період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 03 місяці 29 дні (а. с. 11).
Листом від 24.10.2024 № 0300-0211-8/63197 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняття зазначеного рішення та надіслало його копію (а. с. 11 зворот).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону від 09 березня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За умовами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (абзац п'ятий пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ).
Наведені положення Закону №796-ХІІ за дотримання умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше ніж на 6 років.
За змістом примітки до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи. Обов'язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи до 01 січня 1993 року (у зоні гарантованого добровільного відселення - протягом трьох років). Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.
Таким чином, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років необхідно обраховувати з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року. Виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням або у зв'язку із роботою в такій місцевості.
Підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 № 55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2024 за № 1/41346), які набрали чинності 15.02.2024, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.
У постановах від 19.09.2019 у справі № 556/1172/17, від 11.03.2024 у справі № 500/2422/23, від 19.09.2024 у справі № 460/23707/22, від 02.10.2024 у справі № 500/551/23, від 11.11.2024 у справі № 460/19947/23 Верховний Суд зазначив про те, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням, або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону № 796-XII, та вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 460/19947/23).
Так, до заяви про призначення пенсії позивач надавала довідку Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Грудківського старостинського округу Волинської області від 14.10.2024 № 1191, з якої вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована та постійно проживала з дня народження по ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грудки Камінь-Каширського району (а.с. 8 зворот).
Водночас суд враховує, що в період з 01.09.1988 по 26.02.1993 позивач навчалася на денній формі навчання у Львівській академії ветеринарної медицини, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 (а.с. 9 зворот), архівною довідкою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького від 13.09.2024 № 95-01/11 (а.с. 10), а вказаний навчальний заклад розташований у м. Львів, яке не віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд наголошує, що законодавець пов'язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.
Таким чином, постійне місце навчання позивача нерозривно пов'язане з її постійним місцем проживанням, відтак факт навчання позивача в м. Львів виключає можливість її постійного проживання у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (с. Грудки Камінь-Каширського району) у період з 01.09.1988 по 01.01.1993, а тому вказаний період навчання не може бути врахований як період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.
Посилання позивача на те, що період навчання переривався на канікули, які вона проводила у батьків у с. Грудки Камінь-Каширського району, суд не бере до уваги, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивач до матеріалів справи не надала.
Отже на думку суду, наявними у справі доказами підтверджується фактичне проживання позивача у с. Грудки Камінь-Каширського району - зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 лише за період з моменту аварії на ЧАЕС 26.04.1986 по 24.08.1988 (2 роки 03 місяці 29 днів), тобто менше, ніж три роки.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Сумській області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, оскільки станом на 01.01.1993 позивач фактично постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення менше трьох років, а наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону № 796-XII.
З огляду на наведені положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.10.2024 № 032950011222 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог щодо призначення та виплати пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк