20 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/2838/24
Провадження № 33/820/111/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши в режимі відео конференції у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., захисника Нікітюка П.М. апеляційну скаргу захисника на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 17 листопада 2024 р о 19 год 29 хв в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області по вулиці Привокзальній водій ОСОБА_1 керував автомобілем DACIA LOGAN з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння 0,700/00. Огляд проводився зі згоди водія в медичному закладі КП "Славутська міська лікарня". Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник просить постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Стверджує, що дані протоколу є такими, що не відповідають дійсності, так як в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Апелянт зазначає, що при проходженні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції застосували прилад, який вже мав ознаки повторного використання, за відсутності сертифікату відповідності та повірки робочого засобу вимірювальної техніки, що може свідчити про його помилковість.
Разом з тим, ОСОБА_1 не роз'яснено його прав, передбачених ст.63 КУ.
Захист вважає, що огляд ОСОБА_1 проводився за відсутності лікаря, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, тому є недійсним.
Вважає, що факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Нікітюк П.М. підтримав доводи апеляційної скарги захисту, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176042 від 17.11.2024 року, з якого вбачається, що 17 листопада 2024 р о 19 год 29 хв в м.Славута Шепетівського району Хмельницької області по вулиці Привокзальній водій ОСОБА_1 керував автомобілем DACIA LOGAN з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння 0,700/00. Огляд проводився зі згоди водія в медичному закладі КП "Славутська міська лікарня" (а.с. 1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Drager 6820», результат огляду становив 0,77 ‰ (а.с.3);
- роздруківкою результату тестування «Drager 6810»від 23.05.2024 року, результат 0,77‰ (а.с.2);
- висновку №40 від 17.11.2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був оглянутий лікарем на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі «КП «Славутська МЛ», результат огляду 0,72 ‰ та 0,70‰ (а.с.4);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176042 від 17.11.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 17.11.2024 року керував автомобілем «DACIA LOGAN» з ознаками алкогольного сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу з результатом - 0,77‰, з яким останній не погодився, та пройшов огляд в медичному закладі, результат 0,72 ‰ та 0,70 ‰.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються наведеними доказами.
Апеляційні твердження про те, що працівниками поліції застосовувався прилад «Drager», який вже мав ознаки повторного використання,апеляційний суд відкидає, оскільки з відеозапису з нагрудних камер чітко вбачається, що працівник поліції показує ОСОБА_1 належно упакований мундштук та пропонує розпакувати, на що той відмовився.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо відсутністі документів, які підтверджуть сертифікацію приладу «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , враховуючи наступне.
Так, відповідно до п.п. 1,3 розділу ІІ Інструкції поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п. 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Тобто, газоаналізатор має всі документи, передбачені Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Інструкцією в частині, що не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, надання вказаних документів здійснюється на вимогу особи. З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 вимог про надання сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку не заявляв.
Доводи скарги про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останні не роз'яснили водію права, не знайшли свого підтвердження.
Як вбачається з переглянутого апеляційним судом відеозапису (файл NOR0000000_000000_20241117212251_0533.mov), під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'ясненні його права, передбачені ст.268 КУпАП, ст.59, 63 Конституції України).Вматеріалах справи також міститься розписка про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 КУ та ст.268 КУпАП, з власноручним підписом водія транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.5). Його підпис наявний і у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176042 від 17.11.2024 року.
Доводи апелянта про те, що лікар, який склав висновок, не мав необхідних повноважень проводити такий медичний огляд, оскільки не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, апеляційний суд відкидає, оскільки, висновок складено лікарем - наркологом з відповідною лікарською кваліфікацією. У суду нема підстав ставити під сумнів такі обставини, апеляційна скарга захисту не містить у собі будь-яких об'єктивних відомостей на підтвердження того, що лікар ОСОБА_2 не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою. Окремо сторона захисту невідповідність висновку медичного закладу з цих підстав в судовому порядку не оскаржувала.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необгрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. У даному провадженні суд вважає, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України.
Враховуючи викладене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника Нікітюка П.М, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Нікітюка П.М. залишити без задоволення.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя: