18 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7848/24
Провадження № 11-сс/820/116/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.02.2025 про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023240000000495 від 19.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшої слідчої СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погодженого із прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Масівці Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
та продовжено стосовно нього, застосований ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.09.2024, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк по 04.04.2025, включно, із можливістю внесення застави, у визначеному в ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.09.2024 розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, у разі внесення якої на підозрюваного ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
Роз'яснено, що у разі невиконання даних обов'язків, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зменшення розміру застави - відмовлено.
Строк дії ухвали визначено до 04.04.2025 включно.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ризики, такі як переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вплив ним на інших підозрюваних, свідків та продовження злочинної діяльності, які стали підставою для застування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, а тому прийшов до висновку, що підстави, наведені стороною обвинувачення, для продовження строку тримання під вартою підозрюваному, належним чином, обґрунтовані та мотивовані. Щодо відмови у задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави, слідчий суддя врахував поведінку самого підозрюваного ОСОБА_7 щодо його переховування від органів досудового розслідування до моменту фактичного затримання, а також положення ч. 4 ст. 183 КПК України, які надають право суду не визначати розмір застави щодо особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних речовин.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді скасувати, в частині відмови у задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави та постановити нову, якою зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_7 до 181 680 грн. Посилається на те, що прокурором не доведено ризиків переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинення ним іншого злочину. Вказує на те, що ОСОБА_7 перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітнього сина та матір пенсійного віку, місці соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивну характеристику за місцем його утримання в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор». Зазначає, що згідно відомостей з Головного управління ДЛС в Хмельницькій області підозрюваний та його матір не зареєстровані, як фізичні особи-підприємці і не отримували доходів за 2023-2024 рр. Звертає увагу, що ОСОБА_7 перебуває під вартою тривалий час, з 23.09.2024, він або його заставодавці, за цей час, не внесли заставу у сумі 242 240 грн, що свідчить про її непомірний розмір.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_6 , на підтримку поданої апеляційної скарги, із посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 12023240000000495, яке зареєстровано 19.09.2023 із правовою кваліфікацією - ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України КК України.
20 вересня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України, яка була 10.01.2025 змінена.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 , інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколами про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.02.2024, 07.04.2024;
-висновком експерта №СЕ-19/123-24/2808-НЗПРАП від 11.03.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.02.2024; висновком експерта №СЕ-19/123-24/3527-НЗПРАП від 26.03.2024;
-протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - огляду і виїмки кореспонденції від 09.03.2024;
-висновком експерта №СЕ-19/123-24/4015-НЗПРАП від 03.04.2024;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо контролю особи від 09.09.2024;
-протоколом про результати візуального спостереження за особою від 10.09.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до положень ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування.
Згідно з приписами ст.199 КПК України, слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою за умови, що прокурор, слідчий доведуть існування заявлених ними ризиків, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно усталеної практики визначено, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства,
які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Подане до суду першої інстанції клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором, подане в строк, передбачений ст.192 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , а саме тяжкого та особливо тяжкого злочинів у складі злочинної організації та те, що ризики, які стали підставою для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, зокрема, останній, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, впливати на інших підозрюваних та свідків та продовжити займатися протиправною діяльністю, у якій обґрунтовано підозрюється.
З матеріалів судового провадження убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , належним чином, перевірялись слідчим суддею. При цьому був опитаний ОСОБА_7 , вислухана думка прокурора, захисника, відібрані пояснення у слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу.
Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і усталеній судовій практиці, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
Урахувавши дані про особу ОСОБА_7 , наявність передбачених ст.177 КПК України підстав для продовження щодо нього запобіжного заходу, слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання, із наведенням в ухвалі докладних мотивів такого рішення.
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо ненадання доказів в обґрунтування ризиків, то суд вважає їх безпідставними і звертає увагу на те, що ризиками є будь-які фактичні дані відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, але які не обмежені фактичними даними (видами доказів), які описані в статті 84 КПК України. Дійсно, Європейський суд з прав людини посилається на те, що ризики мають підтверджуватися певними доказами. Однак, кожна справа має свої специфічні обставини, які мають ті чи інші особливості, оцінюючи які суд має право стверджувати про те, чи можуть вони бути доказами для урахування в якості ризику чи відомостей, які можуть стверджувати про наявність підстав настання певного ризику.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки тяжкість вчинених ОСОБА_7 злочинів, покарання, яке очікує особу, в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для продовження підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, зможе у повній мірі, забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо тверджень апеляційної скарги захисника про визначення слідчим суддею непомірного розміру застави то слід зазначити наступне.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а особливо тяжкого,- від вісімдесяти до трьохсот прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки, з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Тобто, законодавець поклав на суд обов'язок при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. Проте, у певних випадках, які визначені у ч.4 ст. 183 КПК України, законодавець надав суду дискреційні повноваження не визначати розмір застави.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Проте, здійснивши аналіз матеріалів справи, слідчий суддя, враховуючи думку прокурора, який не заперечив проти визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу надав альтернативну можливість підозрюваному, а тому колегія суддів вважає доводи сторони захисту про зменшення розміру застави передчасними, та вважає рішення слідчого судді, в частині визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб повністю обґрунтованим та правельним оскільки такий розмір буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам, а також буде пропорційним, співмірним заходом, який не становитиме надмірний тягар.
Колегія суддів приймає до уваги наявність постійного місця проживання у підозрюваного, його сімейний стан, соціальні зв'язки та позитивну характеристику, водночас враховує фактичні обставини провадження та приходить до висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування суспільний інтерес, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а тому означені обставини, є явно недостатніми для зміни запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про виключність випадку та необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_7 , в якості альтернативного запобіжного заходу, застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який визначений у мінімальному розмірі, що на переконання апеляційного суду буде помірним та справедливим.
Разом з тим, захисник не навів переконливих доводів та не надав доказів на підтвердження того, що існують виключні обставини, за яких застава у зазначених межах, є непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційних вимог захисника.
Інші доводи апеляційної скарги сторони захисту не дають колегії суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, вмотивованим, постановлене згідно норм матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, а тому доводи та твердження захисника, про які йшлося під час апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 182, 183, 196, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.02.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3