Справа № 599/1428/24Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.
Провадження № 22-ц/817/112/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
20 лютого 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 5 листопада 2024 року, ухвалене суддею Іваницьким О.Р. у цивільній справі №599/1428/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 з 7500 грн до 3500,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 липня 2023 року у справі 607/4948/23 затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 7500,00 грн. Однак, на даний час ОСОБА_1 не може сплачувати аліменти у вищевказаному розмірі, оскільки змінився його сімейний стан та погіршилось матеріальне становище. Так, 19 вересня 2023 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 , у якої є троє неповнолітніх дітей. Крім цього, на даний час він не отримує будь-якого виду доходу.
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 5 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує, що судом першої інстанції невірно надано оцінку доказам, оскільки ОСОБА_1 на даний час не отримує будь-яких доходів, що підтверджується відомостями про доходи з органів ДПС. Крім цього, судом не враховано зміну сімейного стану позивача.
У відзиві представник ОСОБА_2 - адвокат Повстюк О.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Вказує, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, тому не позбавлений можливості працевлаштуватись. Позивачем не доведено необхідності зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 3500,00 грн.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 липня 2023 року у справі №607/4948/23 затверджено мирову угоду, згідно умов якої встановлено обов'язок ОСОБА_1 , який працює на посаді (проходить службу) начальника зв'язку - начальника відділення зв'язку та інформаційних систем штабу військової частини НОМЕР_1 , у званні майор, сплачувати ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 7500 грн щомісяця, починаючи з 05 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
19 вересня 2023 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 .
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела /суми нарахованого доходу від 30.05.2024 року, за період з 1 по 2 квартал 2024 року ОСОБА_1 отримав такі доходи: січень - 43000 грн (виплати військовослужбовцям), лютий - 2506, 89 грн (виплати військовослужбовцям).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 зазначено, що аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відмовляючи у задоволенні позову про зменшення аліментів, суд першої інстанції врахував, що вимоги ОСОБА_1 про зменшення аліментів з тих підстав, що останній одружився з ОСОБА_4 , яка має тьох неповнолітніх дітей, уже вирішувалися судом і в задоволенні позову про зменшення аліментів саме з цих підстав уже було відмовлено судовим рішенням в іншій справі. Щодо погіршення матеріального становища ОСОБА_1 , а саме відсутність у нього доходів у лютому 2024 року, суд прийшов до висновку, що подані позивачем докази не свідчать про те, що він не працює і не має змоги сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції.
ОСОБА_1 вже звертався до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, де підставою позову визначав зміну сімейного стану у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_4 . Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року у справі №599/390/24 в задоволенні вищевказаного позову відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.
За таких обставин, колегія суддів не бере до уваги посилання ОСОБА_1 як на підставу для зменшення розміру аліментів реєстрацію шлюбу з ОСОБА_4 .
Щодо іншої підстави позову - погіршення матеріального становища, позивач вказує відсутність будь-якого доходу, доказом чого є відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ( відповідь на запит в електронному вигляді) від 30 травня 2024 року, за період з 1 по 2 квартал 2024 року.
Проте, вказані відомості не підтверджують факт погіршення матеріального становища позивача.
Так, як вбачається із змісту ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 7 липня 2023 року у справі №607/4948/23, якою затверджено мирову угоду та визначено аліменти у розмірі 7500 грн, платник аліментів ОСОБА_1 станом на час затвердження мирової угоди працював на посаді (проходив службу) начальника зв»язку - начальника відділення зв»язку та інформаційних систем штабу військової частини НОМЕР_1 , у званні майор. Звертаючись з даним позовом, позивач не вказав, що він після затвердження мирової угоди був звільнений з військової служби, з яких причин, та не подавав відповідних доказів. Отже, відсутні підстави для висновку, що позивач втратив роботу. А тому сама по собі інформація, зазначена у відповідь на запит ОСОБА_1 в електронному вигляді щодо його доходів у 1-2 кварталі 2024 року, не свідчить про погіршення його матеріального становища. З цих же підстав колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем надано докази доходів лише за січень та лютий 2024 року, в той час як вказана інформація про доходи подавалася станом на 30.05.2024 року.
Також колегія суддів не приймає до уваги додану до апеляційної скарги довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, оскільки відповідно до ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не клопотав про долучення вказаної довідки до матеріалів справи та не надав доказів неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи наведене, оскільки судом не встановлено такої зміни матеріального становища позивача, яка впливає на змогу сплачувати аліменти у розмірі, раніше визначеному за домовленістю сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 5 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Костів О.З.