20 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 348/2203/24
провадження № 51-627 ска 25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_2.,
суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_5., подану в інтересах
ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2025 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від
04 лютого 2025 року і
встановила:
як убачається зі змісту скарги та доданих до неї судових рішень, Постановою Надвірнянського районного суду від 14 жовтня 2024 року об'єднано в одне провадження справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Не погоджуючись із цією постановою суду, захисник ОСОБА_5. оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2025 року відмовлено захиснику ОСОБА_5. у прийнятті апеляційної скарги на постанову Надвірнянського районного суду від 14 жовтня 2024 року про об'єднання матеріалів справи в одне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП та повернуто її апелянту, оскільки постанова про об'єднання справ про адміністративні правопорушення в одне провадження, не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5. про роз'яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2025 року.
Не погоджуючись із вищевказаними постановами судів першої та апеляційної інстанцій, захисник подала касаційну скаргу, у якій порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року (Krombach v. France).
Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також виступає КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Крім того, статтею 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, однак оскаржувані постанови до цього переліку не входять.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене і керуючись п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП України , п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5.,поданою в інтересах ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2025 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4