Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4660/24
Номер провадження: 1-кп/511/149/25
19.02.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12024162390000690, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.10.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,
23 грудня 2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов на розгляд вищезазначений обвинувальний акт.
Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 05 жовтня 2024 приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на грунті соціально-побутових проблем, перебуваючи на території подвір'я домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, дістав зі своєї наплічної сумки складний ніж, яким умисно наніс останньому поверхневу різану рану лівого передпліччя.
Побачивши це, ОСОБА_7 , який перебував безпосередньо біля ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , вирішив заспокоїти свого пасинка ОСОБА_4 та взявши відро з водою облив останнього, нащо ОСОБА_4 не заспокоївся та продовжив конфліктувати з ними, тримаючи в руках складний ніж.
З метою запобігання вчинення ОСОБА_4 подальших протиправних дій ОСОБА_7 був вимушений завдати металевим відром, яке тримав у руці, один удар по голові ОСОБА_4 , після якого у того ніж випав з руки та він присів навпочіпки.
Після цього ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 та намагався його заспокоїти, однак ОСОБА_4 , з метою навмисного спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, підняв з землі свій ніж та наніс останньому ще один удар ножом в ліву половину грудної клітини , чим спричинив ОСОБА_6 проникаюче у ліву плевральну порожнину колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з гемопневмотораксом (накопиченням крові і повітря у вказаній порожнині) з раною у 4-му міжреберному проміжку по середній пахвовій лінії; поверхневі різані рани з боку внутрішніх поверхонь лівого плеча.
Виявлене у ОСОБА_6 проникаюче у ліву превральну порожнину поранення є небезпечним для життя і за вказаною кваліфікаційною ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (відповідно до п.2.1.1, п.2.1.2, п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995р. №6.
Після спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 припинив свої злочинні дії, а потерпілого ОСОБА_6 було доставлено до лікарні
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння
Зміст клопотання прокурора.
Прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні подано клопотання про необхідність продовження на період судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Дане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні тяжкого злочину, йому пред'явлено обґрунтовану підозру та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливого переховування від суду, так як ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи, не має місних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Позиції учасників судового засідання .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на менш тяжкий ніж тримання під вартою.
3. Норми законодавства, на підставі яких суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
4. Висновки суду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити, а обвинуваченому належить подовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
Суд, вирішуючи доцільність продовження обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що дії, що ставляться ОСОБА_4 у провину носять суспільно-небезпечний характер, злочин ОСОБА_4 вчинив в стані алкогольного сп"яніння, вину у вчиненні кримінального правопорушення фактично не визнав, між тим згідно обвинувального акту наніс обвинуваченому тяжке ножове поранення, а тому обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Суд вв ажає, що прокурорм доведено наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України незаконного впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженню, які по справі ще не допитані.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , до затримання офіційно не працевлаштований, не задіяний на військовій службі, наявність міцних соціальних зв'язків в Україні не підтверджена.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №62/2022 вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
5. Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд вважає, за можливе на даній стадії процесу залишити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави , визначений ухвалою суду в розмірі 40(сорока ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 грн.
На момент розгляду даної справи термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, суд вважає за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса Одеської області, громадянина України, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції на строк 60 (шістдесят) днів - з 19 лютого 2025 року по 19 квітня 2025 року включно.
Залишити обвинуваченому раніше визначений розмір застави на підставі ухвали суду від 26.12.2024 року з покладенням на нього відповідних обов"язків в разі внесення застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, направити учасникам судового провадження та до Одеського слідчого ізолятора.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1