Справа № 522/10350/23
Провадження по справі № 1-кп/522/1064/25
20 січня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні за № 22023230000000278 від 18.05.2023 на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , безробітної, раніше не судимої,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно- правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
З метою протидії збройній агресії у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави - агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокованні) станом на 15.04.2022, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
15.07.2022 Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову №82 «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів», відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів, «в умовах воєнного стану» прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України «Про всеукраїнський референдум».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
Відповідно до ч. І ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
Згідно із ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі ведення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
У березні 2022 року, громадянин України, матеріали стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження № 22022230000000497, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва рф, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади - військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі - окупаційна ВЦА Херсонської області).
Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, умисно, на виконання вимог військово- політичного керівництва рф, у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області.
На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження №22022230000000497, а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, сформовано склад та організовано роботу так званої «дільничної виборчої комісії» - ДВК № 809, яка діяла на території с.Качкарівка, с.Саблуківка Бериславського району Херсонської області.
У свою чергу, у невстановлені дату та час, але не пізніше 20 вересня 2022 року, ОСОБА_4 прийняла пропозицію так званого голови ДВК №809 (особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження), щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб'єкта рф. На виконання вказаного злочинного умислу з головою ДВК №809 (особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження), ОСОБА_4 була включена до складу так званим членом комісії по ДВК №809 в с. Качкарівка.
Так, ОСОБА_4 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з головою ДВК №809, особою матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими особами (щодо яких триває досудове розслідування), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, ЗУ «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 року з переносною урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями здійснила подвірний обхід жителів с. Качкарівка Милівської ОТГ Бориславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації. Під час проведення референдуму ОСОБА_4 активно пропонувала мешканцям с. Качкарівка проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян, які проголосували під час проведення незаконного референдуму.
В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум як такий, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87,05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області до складу рф.
Таким чином, наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб (щодо яких здійснюється розслідування у іншому кримінальному провадженні), стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України щодо незаконного приєднання Херсонської області до складу рф таким, що відбувся.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України не визнала, зазначила, що прийняла участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території у зв'язку із відчуттям загрози своєму життю та життю своєї родини.
Пояснила, що с. Качкарівку Бориславського району Херсонської було окуповано російськими солдатами в кінці березня 2022 року, до цього війська рф об'їжджали село на малій швидкості з технікою. Мешканці села були залякані, боялись виходити з будинків. Російські військові мешкали в селі в пустих будинках, в приміщенні лікарні та у підвалах. Ходили по селу, по підвалам, горищам, будинкам мешканців, хазяйнували, як їм хотілось.
На початку вересня 2022 року, до її подвір'я під'їхав БТР, з нього вийшли військові та спитали, чи її прізвище ОСОБА_4 і наказали негайно з'явитися до сільської ради. Вона на велосипеді поїхала до сільради, де голова сільради - ОСОБА_7 в присутності двох військових повідомила ОСОБА_4 , що її занесли в списки учасників референдуму. Отримавши відмову від ОСОБА_4 , один із військових сказав: «Подумайте про Вашу маму, що з нею буде коли ви потрапите до підвалу та зникните з нього?» Про вказану обставину вона розповідала мешканцям села, проте на зараз не пам'ятає кому саме.
Як зазначила ОСОБА_4 , їй відомо, що в селі люди після того, як попадали у підвали були або побиті, або зникали. Вони натерпілися страху, тому в неї не було варіантів, вона не могла протирічити представникам рф. Потім референдум перенесли.
Приблизно 23 вересня 2022 року до неї прийшла ОСОБА_8 та наказала бути о 08.00 годині біля клубу. Прийшовши до клубу, ОСОБА_4 побачила ОСОБА_8 та двох солдат. Їй дали списки та сказали йти по адресах. В неї був сором та страх, вона не могла відмовитись виконувати їх вказівки, тому пішла по дворам. Виборців не агітувала, просто запитувала чи будуть вони голосувати. Хто не хотів - не голосував. Через декілька дворів вона відмовилась йти далі і солдати пішли з ОСОБА_8 , а вона пішла додому, де прожила в страху всю окупацію.
11 листопада 2022 року вийшли російські віська, весь час вона мешкала в с. Качкарівка. Втікти вона не могла, так як в неї паралізована мама, не було спецтранпорта для її перевезення та грошей.
Про всі обставини ОСОБА_4 розповідала під час фільтраційних заходів, працівники СБУ дуже здивувались, що вона не виїхала з села. Спочатку вона нікого не цікавила, проте давала показання кожного разу, коли її питали. Вона навіть проходила детектор брехні.
В квітні 2023 року до неї приїхали слідчі СБУ та забрали на допит в м. Миколаїв. На другий день, біля 17.00 години привезли з допиту. Захисника надали тільки на останньому допиті.
Вона прийняла участь у референдумі, так як була залякана російськими військовими, психічно зломлена.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що 09.03.2022 було окуповано село Милове Бериславського району Херсонської області. Село Качкарівка знаходилось біля с. Милове, тому в їх село вони в'їхали приблизно 14-15 березня 2022 року. Стали їздити на техниці по селу, зривали українські прапори, вішали триколор.
23 вересня 2022 року почався так званий «референдум». Виборча комісія десь збиралась, напевно в Будинку культури в селі, там же і було організовано голосування.
23.09.2022 до них на подвір'я підійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та двоє озброєних чоловіків в бронежилетах, вони стояли на дорозі, до двору не заходили.
Свідка ОСОБА_11 погукала ОСОБА_12 і запропонувала проголосувати. Свідок запитала, чи можливо не голосувати, ОСОБА_12 відповіла, що так, але ОСОБА_11 проголосувала «проти» і поклала бюлетень в скриньку.
ОСОБА_12 давала їй бюлетень, ОСОБА_13 тримав скриньку, а ОСОБА_14 - списки виборців. Військові стояли осторонь і не вмішувались у розмову.
Потім ОСОБА_12 сказала погукати чоловіка ОСОБА_11 .
До цього в них дома російські військові проводили обшук 6 разів. В селі проживало близько 1000 чоловік, з них проросійськи налаштовано 50-60 односельців, вони добровільно підтримали рф, без катувань та тортур.
ОСОБА_12 була проросійсько налаштована, так як вона приймала участь у так званому «референдумі». Тісно з нею свідок ОСОБА_11 не спілкувалась. Разом зустрічали корів в кінці села. Всі мешканці села були обурені діями рф, а ОСОБА_12 ніколи не обурювалась. ОСОБА_12 спілкувалась з проросійськи налаштованими односільчанами, які хвалили росію, путіна, казали, що Україні потрібен такий президент.
ОСОБА_12 дружила з ОСОБА_15 - головою виборчої комісії, так званого «референдуму». На той момент старостою села була ОСОБА_16 , яка співпрацювала з російськими військовими.
Свідок під час окупації працювала медичною сестрою у лікарні, надавала допомогу односільчанам, доки окупанти не розбили будівлю лікарні. Натомість обвинувачена ОСОБА_12 до війни ніде не працювала офіційно.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомив, що в с. Качкарівку зайшли російські війська, які через деякий час поміняли українські прапори на російські. Свідка ОСОБА_17 знали як «бандеру», тому він не спілкувався з російсько налаштованими односельчанами.
23.09.2022 до його двору прийшли ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , який тримав скриньку та російські військові, які не вмішувались у розмову та стояли осторонь,-з метою голосування свідком на референдумі. Свідок ОСОБА_17 проголосував за Україну та пішов в дім.
В селі було до 100 зрадників, які майже всі поїхали до рф після звільнення села з акупації, а ті шо залишились - притихли.
Вважає, що ОСОБА_12 добровільно пішла на співпрацю з рашистами. Особисто він з нею не спілкувався боявся, так як йому погрожували російські військові.
У свідка ОСОБА_17 було українське телебачення через супутник, у всього села воно було, там говорили, щоб мешканці Херсонської області не приймали участь в референдумі, не співпрацювали з рф.
Брага (голова виборчої комісії) та Кобзар (голова сільської ради) були основними колаборантами в селі. ОСОБА_12 була їх подругою. Не розуміє, чому вона приймала участь в референдумі, адже знає її як хорошу, працьовиту людину.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що 05.03.2022 їх район окупували військові рф. Військові жили в лікарні, дитячому садочку, сусідніх з нею хатах. Референдум про вхід до рф проводився і в селі. 24.09.2022 до їх будівлі прийшли ОСОБА_12 та двоє солдатів з автоматами, які стояли при вході у двір. ОСОБА_18 запитала у ОСОБА_12 чи обов'язково голосувати, на що обвинувачена відповіла: «Бажано», після чого свідок проголосувала, а ОСОБА_12 з членами комісії пішли далі по хатах.
Як засвідчила свідок ОСОБА_18 , вона не чула, щоб в їх селі зникали люди, гадає, що ОСОБА_12 приймала участь добровільно, російськи солдати не чинили на них тиск.
В с. Качкарівка була адміністрація від рф, яку очолювала ОСОБА_16 .
В ході досудового розслідування до ОСОБА_19 приїжджав один раз працівник СБУ, вона підписувала протокол допиту. Крім того, по фотографіям опізнала ОСОБА_12 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 повідомила суду, що окупація почалась в березні 2022 року, солдати заїхали на танках, ходили пішки по вулицям села, мали розпізнавальні знаки «Z».
Референдум планувався на 16.09.2022, а потім 24.09.2022. До їх двору прийшла ОСОБА_12 (з бюлетенями), ОСОБА_21 (тримав скриньку) та двоє воєнних з автоматами.
З ОСОБА_12 була коротка розмова, вона сказала голосувати та дала бюлетень. Примушувань з їх сторони не було, вони не говорили за кого голосувати, проте рядом стояли озброєні люди. На запитання, чи обов'язкове голосування, відповідали, що бажано.
Добровільно чи примусово ОСОБА_12 приймала участь у референдумі свідок не знає. Військові рф у цей час, на момент голосування свідком відійшли в сторону і там стояли, на ОСОБА_12 тиску не чинили. ОСОБА_22 була активною, підтримувала рф. ОСОБА_12 увесь час спілкувалась з ОСОБА_23 , проте про що вони говорили свідок ОСОБА_20 не чула.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 повідомила суду, що зайшовши до села, російські військові ввели режим окупації, блок - пости, комендантські години, військові комендатури, інше. Головним в них був з позивним « ОСОБА_25 », а старостою села - ОСОБА_26 , яка роздавала гуманітарну допомогу.
З 20.09.2022 по 27.09.2022 проходив так званий референдум. Була організована Виборча комісія - ОСОБА_12 , ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , які ходили по домівкам з бюлетенями та скринькою.
ОСОБА_12 запропонувала проголосувати, проте свідок ОСОБА_24 відмовилась, після чого члени комісії пішли. З ними було два солдати з озброєнням. Про факти погроз, примушування голосувати свідок ОСОБА_24 не чула.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомив суду, що в березні 2022 до села зайшли війська рф та окупували його. Свідок перебував в селі до визволення з окупації.
Під час проведення референдуму, його просили проголосувати. ОСОБА_7 (староста села) наказала бути дома. Свідок відмовився голосувати, і ОСОБА_12 , в якої в руках були бюлетені, пішла далі по селу з іншими учасниками референдуму. З ними був військовий з автоматом.
ОСОБА_28 , одразу коли прийшли росіяни, сказав: «О, хоть поживем». ОСОБА_12 приймала участь в референдумі добровільно, за гроші. Свідок ОСОБА_27 чув, що вони отримали по 50 тисяч рублів за участь у референдумі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив, що у вересні 2022 року в селі проводився референдум - члени комісії ходили із скринькою для бюлетнів, підходили під кожний двір і вимагали проголосувати. Свідку ОСОБА_29 бюлетені давала ОСОБА_12 , з нею були ще двоє цивільних та двоє військових. Потім вони пішли далі по вулиці. Результати референдуму були сфальсифіковані, бо всі голосували за Україну, а після перерахунку голосів сказали, що всі проголосували за рф.
Свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 не представилось можливим допитати в судовому засіданні. Так відповідно до листа Бориславського РВ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.07.2024 вбачається, що вказані свідки мешкають в с. Качкарівка Бориславського району Херсонської області, яке знаходиться на лінії бойового зіткнення та перебуває під постійними обстрілами російських окупаційних військ. Єдиним шляхом під'їзду до населеного пункту є траса ( ОСОБА_32 ). Ворогом здійснюються спроби знищення будь - якого автотранспорту, які пересуваються через вказану дорогу із застосуванням всіх наявних засобів ураження. Вказані обставини створюють реальну загрозу життю свідків та співробітників підрозділу. Крім того, відповідно до даних інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи «Аркан» Державної прикордонної служби України свідок ОСОБА_33 19.02.2024 здійснила виїзд з України та перебуває за кордоном.
Допит вказаних вище свідків суд здійснював безпосередньо, з дотриманням вимог ст. 352, 353, 356 КПК, забезпечивши стороні захисту можливість здійснення перехресного допиту свідків сторони обвинувачення, за наслідком чого надає їм належну оцінку в сукупності з іншими дослідженими доказами у провадженні за правилами ст. 94 КПК України.
Крім того, висновки суд обґрунтовує не лише показаннями обвинуваченої та свідків, а й дослідженими письмовими доказами у кримінальному провадженні, які були зібрані стороною обвинувачення під час досудового розслідування.
Так, суд дослідив письмові докази у кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині, а саме:
-копія витягу з реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №22022230000000265 від 25.07.2023 за ч. 2 ст. 110 КК України про те, що в період липня 2022 в умовах воєнного стану мешканці Херсонської області, які раніше надали згоду на співпрацю з представниками країни - агресора рф за попередньою змовою групою осіб, проводять діяльність, спрямовану на зміну меж території України, шляхом організації заходів з підготовки так званого референдуму з питань входження Херсонської області до складу рф;
-завірені належним чином копії процесуальних документів з кримінального провадження №22022230000000265 від 25.07.2023 за ч. 2 ст. 110 КК України, у тому числі:
- протокол огляду від 03.12.2022 загальнодоступної сторінки Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет - ресурсу Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. В ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації, що оглядалася із назвою «Постановление «О Федеральном констатитуционном законе «О принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субьекта - Херсонской области. Додаток: копія вказаної постанови» від 04.10.2022;
- копія протоколу огляду від 03.12.2022, відповідно до якого і ході огляду публікації, підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації, що оглядалась під назвою «Постановление «Об утверджении Указа Президента Российской Федерации от 19.10.2022 №756 «О введении военного положения на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей». Додаток: копія постанови;
-копія протоколу огляду від 03.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації під назвою: «Федеральный закон от 04.10.2022 №375 - ФЗ «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Додаток: копія закону;
-копія протоколу огляду від 03.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації із назвою: «Указ про виконуючого обов'язків губернатора Херсонської області - ОСОБА_34 » Додаток: копія указу;
-протокол огляду від 05.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації із назвою: «Договор между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субьекта» от 30.09.2022. Додаток: копія договору»;
-копія протоколу огляду від 05.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації із назвою: «Обрашение главы администрации Хесонской области ОСОБА_35 ». Додаток: копія публікації;
-копія протоколу огляду від 05.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет звернення самопроголошеної громадянської ради Херсонської області до самопроголошеного голови ВЦА Херсона ОСОБА_34 та до самопроголошеного голови правління ВЦА Херсонської області ОСОБА_36 із пропозицією проведення референдуму на території Херсонської області від 20.09.2022. Додаток: копія звернення;
-копія протоколу огляду від 05.12.2022, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації із назвою: «Указ Президента Российской Федераци о признании государственного суверенитета и независимости Херсонской области от 29.09.2022»;
-копія протоколу огляду від 11.02.2023, відповідно до якого в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації із назвою: « ОСОБА_37 : Верховна Рада України ухвалила Заяву щодо невизнання псевдореферендумів і закликала світ так само не визнавати їх»;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 15.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_17 опізнав ОСОБА_4 як місцеву жительку, яка в період окупації погодилась з окупаційною владою та особисто приймала участь в проведенні незаконного референдуму щодо відокремлення Херсонської області від України і входу її до рф, а саме здійснювала подворові обходи місцевих жителів з метою збору голосів;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 15.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_11 опізнала ОСОБА_4 як місцеву жительку, односільчанку, яка в період окупації населеного пункту приймала активну участь в проведенні псевдореферендуму щодо приєднання Херсонської області до складу рф, а саме носила скриньку для голосування у супроводі двох військових;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 15.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_29 опізнав ОСОБА_4 як місцеву жительку, яка проживає недалеко від нього. В період окупації ОСОБА_4 приймала активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 15.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_38 опізнав ОСОБА_4 яка безпосередньо приймала активну участь в проведенні незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф, а саме здійснювала подворові обходи з метою збору голосів;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 31.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_24 опізнала ОСОБА_4 як місцеву жительку села, описавши її зовнішній вигляд, яка в період окупації та при проведенні псевдореферендуму пропонувала ОСОБА_24 прийняти у ньому участь;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 31.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_33 опізнала ОСОБА_4 , як місцеву жительку села, яка в період окупації погодилась на співпрацю з окупаційною владою та безпосередньо прийняла участь в проведенні незаконного референдуму, щодо відокремлення Херсонської області та приєднання її до складу російської федерації, а саме здійснювала подворові обходи місцевого населення з метою збору голосів у незаконному волевиявленні;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 31.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_39 опізнала ОСОБА_4 як місцеву жительку села, яка в період окупації та проведення незаконного референдуму, щодо відокремлення Херсонської області та приєднання її до складу російської федерації пропонувала ОСОБА_40 прийняти участь у псевдовиявленні;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 12.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_18 опізнала ОСОБА_4 як місцеву жительку села, яка в період окупації погодилась на співпрацю з окупаційною владою та безпосередньо прийняла участь в проведенні незаконного референдуму, щодо відокремлення Херсонської області та приєднання її до складу російської федерації, а саме здійснювала подворовий обхід місцевих жителів села з метою збору голосів;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 12.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_20 опізнала ОСОБА_4 , як місцеву жительку села, яка 24.09.2022 приймала активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму, щодо приєднання Херсонської області до складу рф, а саме яка з іншими односельчанами та у супруводі військових рф здійснювала подворовий обхід місцевих жителів села у супроводі складу комісії пропонувала зробити вибір на користь рф.;
-постанова від 18.05.2023 про виділення з матеріалів досудового розслідування за № 22022230000000265 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України та зареєструвати В ЄРДР за № 22023230000000278;
-копія витягу з реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №22023230000000123 від 01.03.2023 щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні викладені вище докази вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України, тобто посягання здійснюється на національну безпеку.
Суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
У складів кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК важливе значення має добровільність.
Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із таких посад достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 5 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.
Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію.
Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов'язаних між собою угодами про військову допомогу.
При кваліфікації злочинів за ст. 111-1 КК державою-агресором наразі є російська федерація. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII[2], Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022[3], затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
З'ясування питання про те, яка територія в ст. 111-1 КК розуміється тимчасово окупованою, - є важливим для визначення дії цієї статті як кримінального закону у просторі та в часі.
Очевидно, що законодавець мав на увазі в цій статті не лише ті території, які тимчасово окупувала держава-агресор в 2022 р. Йдеться і про тимчасово окуповані раніше території - територію Автономної Республіки Крим та окупованих районів у Донецькій та Луганській областях. При цьому враховуються ст. 3 Закону № 1207-VII[4], Закон № 2268-VIII[5] та Указ Президента № 32/2019[6].
Щодо складу злочину участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, то йдеться про участь в органах, що проводять незаконні вибори, референдуми - виборчих комісіях чи інших аналогічних органах, інша участь в проведенні виборів, наприклад, в якості кандидата, спостерігача від кандидата.
Так, незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст.111-1 КК України, її провина у вчиненому підтверджується як показаннями обвинуваченої ОСОБА_4 , яка підтвердила факт своєї участі у незаконному референдумі так і показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 допитаних в судовому засіданні, або показання яких були досліджені в судовому засіданні, які також підтвердили факт незаконних дій обвинуваченої ОСОБА_4 . Так, свідки зазначили, що обвинувачена в присутності інших учасників комісії ходила подворово, надавала бюлетні та отримувала голоси від виборців.
Доводи обвинуваченої про те, що вказані дії вона здійснювала під тиском військових рф, суд вважає неспроможними, наданими з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин, адже жоден свідок не зазначив, про існування в селі будь яких відомостей, навіть чуток про застосування насильсьва, примусу до осіб, які приймали участь в проведенні референдуму. Натомість в судовому засіданні свідки зазначили, що вони вважають що ОСОБА_4 добровільно приймала участь у проведенні незаконного референдуму, про що свідчила її поведінка протягом тривалого часу окупування села (підтримання спілкування з мешканцями села, які були на стороні агресора, відсутність негодування щодо дій військових російської федерації, спокійний моральний стан насамперед під час проведення референдуму, тощо.). Крім того, відповідно до свідчень свідка ОСОБА_27 , в селі були чутки, що ОСОБА_4 та інші члени комісії отримали грошову винагороду від окупаційної влади за прийняття участі в референдуму.
Крім того, жоден свідок допитаний в судовому засіданні не зазначив, що особисто чув від обвинуваченої ОСОБА_4 чи від інших осіб, про те, що обвинуваченій погрожували військові рф фізичною розправою, у разі її відмови від участі в псевдореферендумі.
Крім того, участь ОСОБА_4 у проведенні незаконного референдуму в Херсонській області також підтверджується протоколами пред'явлення особи для впізнання від 15.03.2023, 31.03.2023, 12.04.2023, відповідно до яких кожен свідок окремо, зазначив, що являється односельчанином обвинуваченої ОСОБА_4 , опізнали її, вказували її прізвище та ініціали з зазначенням конкретних незаконних дій, які вона здійснювала в окремих випадках під час проведення псевдореферендуму На підставі викладено суд не вбачає підстави вважати вказані процесуальні документи - недопустимими.
Про своє постійне, тривале мешкання в с. Качкарівка Беріславського району Херсонської області також зазначила обвинувачена в судовому засіданні під час допиту, при цьому обвинувачена не спростовувала свого зображення в протоколах пред'явлення особи для впізнання чи знайомства із особами, які її опізнали в ході проведення досудового розслідування та в ході судового розгляду обвинувального акту стосовно неї. Також вона не заперечувала своєї участі в проведенні вказаного псевдореферендуму, проте вказувала що приймала участь в ньому під дією примусу.
Таким чином в ході досудового розслідування встановлено, зібрано достатньо доказів та доведено стороною обвинувачення в ході розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 її вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме що громадянка України, мешканка Херсонської області ОСОБА_4 восени 2022 року за попередньою змовою групою осіб, добровільно приймала участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме в с. Качкарівка Беріславського району Херсонської області.
Натомість, в ході досудового розслідування та в ході судового розгляду обвинувального стороною обвинувачення доведено та не спростовано стороною захисту, що обвинувачена ОСОБА_4 добровільно приймала участь у проведенні восени 2022 року референдуму. Будь яких відомостей, що обвинувачена ОСОБА_4 діяла під будь яким примусом, стороною захисту до суду не надано.
Крім того, доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 вимушена була піти на співпрацю з окупаційною владою під примусом та тягарем обставин,- є голослівними та не підтверджуються жодними доказами. Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які свідчать про те, що стосовно ОСОБА_4 застосовувався примус для схилення її надавати допомогу окупаційній владі. Не надано таких доказів їх учасниками процесу і під час судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 .
Крім того, суд зауважує, що відповідно до свідчень свідків, допитаних в судовому засіданні, вбачається, що деякі з них не приймали участь у проведенні референдуму. Тобто, мали можливість відмовитись від пропозиції прийняти участь як в організації у проведенні референдуму, так і прийняти участь в референдумі взагалі.
Таким чином, не зважаючи на той факт, що обвинувачена свою вину в судовому засіданні не визнала, провина ОСОБА_4 підтверджується об'єктивною сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, наданих стороною обвинувачення та перевірених в ході судового розгляду.
Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 повідомили обставини участі ОСОБА_4 у незаконному референдумі в с. Качкарівка, зазначивши, що ОСОБА_4 спільно з іншими членами комісії здійснювала подворовий обхід будинків в селі, носила скриньку з бюлетенями. ОСОБА_4 була в спокійному моральному стані, участь у референдумі приймала добровільно без будь якого примусу, військові не втручувались в розмову між ОСОБА_4 та виборцями, тобто ніякої загрози її життю не було. Крім того, ОСОБА_4 товаришувала в селі з проросійські налаштованими односельчанами, а деякі свідки вказують і на те, що за їх інформацією ОСОБА_4 отримала грошові кошти за участь у проведенні референдуму.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на протязі судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, обвинувачена, усвідомлюючи свою провину у вчиненні злочинів, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин та з метою затягування розгляду обвинувального акту в «розумні строки», обрала форму захисту у виді невизнання своєї вини, підтверджуючи при цьому свою участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.
Судом з метою захисту прав сторін кримінального провадження здійснені усі кримінально - процесуальні дії для встановлення істини у справі, у тому числі: допитано усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення, досліджено письмові докази у кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення.
Проте, жодний досліджуваний доказ не свідчить про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю доведена.
З урахуванням викладеного, дії обвинуваченої ОСОБА_4 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: колабораційна діяльність, а саме - участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої, - не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, - не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин, з метою її перевиховання та упередження вчинення злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч.5 ст.111-1 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк без конфіскації всього майна належного обвинуваченій ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ст. 111-1 КК України конфіскація майна відноситься до додаткового альтернативного виду покарання.
В ході судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 встановлено, що майно, яке мається у власності ОСОБА_41 , знаходиться на території с. Качкарівка Бориславського району Херсонської області, яке знаходиться на лінії бойового зіткнення та перебуває під постійними обстрілами російських окупаційних військ. За місцем мешкання обвинуваченої, як слідує з пояснень сторони захисту, залишились мешкати її чоловік - 1966 року народження, її мати - 1941 року народження та син - 1989 року народження. Єдиним матеріальним доходом вказаних осіб на даний час є оброблення земельних ділянок, належних обвинуваченій. Вказані обставини дають підстави для незастосування альтернативного додаткового покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді конфіскації майна. Стороною обвинувачення суду не надано будь-яких даних, що стосується сумісного проживання осіб разом з обвинуваченою (складу сім'ї), а тому ці обставини відповідно до вимог ст. 17 КПК України, трактуються на користь сторони захисту. У разі застосування до обвинуваченої додаткового альтернативного покарання у виді конфіскації майна під час дії в Україні воєнного стану, в місцевості, яка знаходиться недалеко від лінії бойового зіткнення, позбавлення родичів ОСОБА_4 можливості забезпечувати свою життєдіяльність обробкою землі та вирощуванням сільсько - господарської продукції буде вочевидь не справедливим.
Також, з огляду на вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченої, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винної і вчинений нею злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_4 як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до неї саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для її виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю без конфіскації майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_4 .
Призначення вказаного покарання також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості вчиненого, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, а також не тільки меті покарання передбаченого ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права
По справі цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, на підставі якої призначити їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади та займатись діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
В силу ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Миколаївським апеляційним судом 10.05.2023 по день набрання судового рішення чинності, виходячи з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити без змін у виді тримання під вартою.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 18.05.2023 року (справа № 490/5506/22, провадження 1-кс/490/3888/2023, на майно що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6520681800:03:081:0101, площею 1,5 га, для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку з кадастровим номером 6522983000:02:001:0251, площею 0,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку з кадастровим номером 6520681800:03:081:0258, площею 1,4999 га, для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку з кадастровим номером 6520681800:03:034:0002, площею 7,4585 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; причіп марки УВН 810080, номерний знак НОМЕР_1 , 2011 р.в., VIN: НОМЕР_2 , синього кольору.- скасувати.
Речові докази:
- 1 полімерна урна для бюлетенів, виготовлена з прозорого полімерного матеріалу, знищити;
- 2 аркуші паперу формату А4 з заголовком «сведения о фактически отработанном времени членами УИК № 807, работавшими в комиссии не на постоянной (штатной) основе в период подготовки и проведения референдума за сентябрь 2022». Документ містить прізвища «председателя комиссии ОСОБА_42 », «заместителя председателя комиссии референдума ОСОБА_43 », «секретаря комиссии референдума ОСОБА_44 », «членов комиссии референдума ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 »; - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- 6 аркушів паперу формату А4 з заголовком «сведения о фактически отработанном времени членами УИК № 808, работавшими в комиссии не на постоянной (штатной) основе в период подготовки и проведения референдума за сентябрь 2022» Документ містить прізвища «председателя комиссии ОСОБА_51 », «заместителя председателя комиссии референдума ОСОБА_52 », «секретаря комиссии референдума ОСОБА_53 », «членов комиссии референдума ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 »; - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- 2 аркуші паперу формату А4 з заголовком «сведения о фактически отработанном времени членами УИК № 821, работавшими в комиссии не на постоянной (штатной) основе в период подготовки и проведения референдума за сентябрь 2022». Документ містить прізвища «председателя комиссии ОСОБА_61 », «заместителя председателя комиссии референдума ОСОБА_62 », «секретаря комиссии референдума ОСОБА_63 », - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- 2 аркуші паперу формату А4 з заголовком «сведения о фактически отработанном времени членами УИК № 810, работавшими в комиссии не на постоянной (штатной) основе в период подготовки и проведения референдума за сентябрь 2022». Документ містить прізвища «председателя комиссии ОСОБА_64 », «заместителя председателя комиссии референдума ОСОБА_65 », «секретаря комиссии референдума ОСОБА_66 », членов комиссии референдума ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 », - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- 2 аркуші паперу формату А4 з заголовком «сведения о фактически отработанном времени членами УИК № 811, работавшими в комиссии не на постоянной (штатной) основе в период подготовки и проведения референдума за сентябрь 2022». Документ містить прізвища «председателя комиссии ОСОБА_75 », «заместителя председателя комиссии референдума ОСОБА_76 », «секретаря комиссии референдума ОСОБА_77 », членов комиссии референдума ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , . ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 », - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- переносна урна для бюлетенів виготовлена з полімерного прозорого матеріалу. На урні міститься наліпка із зображенням герба рф та надписом «выборы», - знищити;
- два пластикові бейджі з кліпсами та булавками для їх кріплення до одягу. В бейджі вкладено кратки, які містять штрих-код та надруковано надписи «star». Бейдж горизонтальний с клипсой и булавкой», - знищити;
- прапорець, виготовлений з синтетичного матеріалу з триколором рф, - знищити;
- сейф-пакети у кількості 2 шт, в центрі яких зазначено номери : 90662147, 90662148, - знищити;
- опечатувальні стяжки у кількості 14 шт, - знищити;
- карта, виготовлена на аркуші паперу розміром 140 на 100 см з надписами «херсонская область» та зображенням герба рф, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_87