Справа № 947/5855/25
Провадження № 1-кс/947/2613/25
17.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 , від участі розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРР в порядку ст.. 303 КПК України,
В провадженні слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРР в порядку ст.. 303 КПК України (справа № 947/5855/25, провадження № 1-кс/947/2496/25).
13 лютого 2025 року під час судового засідання у вищевказаному судовому провадженні скаржником ОСОБА_3 було усно оголошено заяву про відвід слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги, обґрунтовуючи тим, що в неї наявні обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності слідчого судді, а саме: той факт, що, на думку заявника під час здійснення авторозподілу скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРР в порядку ст.. 303 КПК України, між слідчими суддями Київського районного суду м. Одеси, слідчим суддею було незаконно, на її думку, визначено суддю Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 , оскільки вважає, що незаконно було зазначено про відсутність спеціалізації у інших слідчих суддів.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила розглянути заяву про відвід без її участі у зв'язку з поганим самопочуттям, яку просить задовольнити.
Уповноважена особа Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві у судове засідання не з'явилась, про розгляд заяви повідомлялись належним чином.
Слідчий суддя ОСОБА_4 будь-яких пояснень не надав.
Відсутність учасників кримінального провадження відповідно до сталої судової практики не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши матеріали судового провадження 1-кс/947/2496/25, ознайомившись з записом судового засідання, а також вивчивши заяву про відвід, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, до Київського районного суду м. Одеси 12.02.2025 року надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРР в порядку ст.. 303 КПК України (справа 947/5855/25, провадження 1-кс/947/5855/25), яка, у порядку автоматизованого розподілу справ між слідчим суддями, була передана у провадження слідчого судді ОСОБА_4 .
Згідно з частинами четвертою та п'ятої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Відповідно до ч.3 ст. 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), зокрема, розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.
Отже, враховуючи наведені норми, можна дійти до беззаперечного висновку, що здійснюючи свої повноваження судді, зокрема і слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 , не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином доводи заявника в цій частині - є такими, що не грунтуються на вимогах закону, а отже відхиляються судом як необгрутовані.
В той же час, розглядаючи доводи заявника в частині стверджуваної наявності підстав для сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги, слідчим суддею береться до уваги наступне.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Згідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Суд не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Заявником ні при заявлені усного відводу у судовому засіданні 13.02.2025, ні в письмовій заяві , не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості судді, а всі посилання зводяться лише до незгоди з авто розподілом справи.
Такі доводи заявника є припущеннями та не доводяться об'єктивно, отже не можуть бути підставою для відводу судді.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
На думку слідчого судді, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Таким чином, на переконання слідчого судді, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 .
Підсумовуючи, слідчий суддя наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.
За зазначених обставин, заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги, в порядку ст.. 303 КПК України, не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 309 КПК України, слідчий суддя
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 , від участі розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУДБР розташованого у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРР в порядку ст.. 303 КПК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1