13 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 753/15705/15
Провадження № 61-16631ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Демченко Олена Богданівна (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - колишній чоловік), Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» (далі - ОК СДТ «Стадне») за участю ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про поділ майна подружжя та
1. У серпні 2015 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, просила:
(1) визнати об'єкт незавершеного будівництва- двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним і цокольним поверхами, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт незавершеного будівництва), спільною сумісною власністю скаржниці та її колишнього чоловіка;
(2) визнати скаржницю співзабудовницею об'єкта незавершеного будівництва;
(3) у порядку поділу майна подружжя визнати за скаржницею право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних під час будівництва об'єкта незавершеного будівництва;
(4) стягнути з колишнього чоловіка на користь скаржниці 3 716 101,50 грн компенсації 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних під час будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
2. 29 січня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов.
3. 31 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. Повний текст постанови склав 18 листопада 2024 року.
4. 13 грудня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року. Мотивувала так:
- підставою відмови у задоволенні позову в частині визнання за скаржницею права власності на 1/2 частини конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних під час будівництва об'єкта незавершеного будівництва та стягнення компенсації за цю частину стала недоведеність зазначених позовних вимог, зокрема відсутність у висновках експертів вказівки, які саме матеріали й обладнання були використані під час будівництва (створення) об'єкта незавершеного будівництва; відсутність такої вказівки унеможливлює визначення ступеню готовності об'єкта та його дійсну вартість на час припинення шлюбу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19);
- слід відступити від такого висновку, викладеного у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду. Про необхідність уточнення висновку, який викладений у цій постанові, зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 30 жовтня 2024 року у справі № 607/10858/22. Мотивував ухвалу так:
(1) будматеріали, обладнання тощо, використані у процесі самочинного будівництва будинку з повною готовністю до експлуатації, але не введеного в неї, неможливо відділити від самого об?єкта будівництва без завдання їм усім або окремим із них шкоди та зниження відповідно їхньої економічної цінності. Їхня оборотоздатність без відділення від об?єкта будівництва неможлива. Тому варіант визнання судом права власності позивача на половину будматеріалів, обладнання тощо не дозволить жодній зі сторін вільно користуватися та розпоряджатися таким майном, оскільки воно вже використане у самочинному будівництві конкретного об?єкта, який інша сторона спору використовує для проживання без введення його в експлуатацію;
(2) немає сенсу для цивільного обороту визначений Великою Палатою Верховного Суду обов?язок суду перелічити у судовому рішенні всі використані у такому будівництві будматеріали, обладнання тощо, на які він визнає право власності, бо кожна зі сторін спору не зможе надалі окремо від іншої сторони відчужити третім особам це використане для самочинного будівництва майно;
(3) формування у судовому рішенні переліку відповідних матеріалів, обладнання тощо для визнання на них права власності за позивачем потребуватиме спеціальних знань хоча би через те, що частина з них у спорудженому будинку приховані за іншими. Та й точне встановлення всього переліку будматеріалів, обладнання тощо, з яких побудований (реконструйований) об?єкт, може бути неможливо встановити навіть експертним шляхом;
- апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо поділу об'єкта незавершеного будівництва як майна подружжя, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 488/3103/17-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 359/3859/17, від 30 січня 2019 року у справі № 454/1678/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 158/2404/13-ц, Верховного Суду України від 7 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16.
5. У касаційній скарзі скаржниця просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. Поважність причин пропуску цього строку обґрунтувала тим, що повний текст оскарженої постанови її представник отримав 25 листопада 2024 року.
5.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
5.3. 31 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, повний текст якої склав 18 листопада 2024 року. Скаржниця подала касаційну скаргу 13 грудня 2024 року. Оскільки вона подала касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови апеляційного суду, вона дотримала строк, передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України. Тому відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
6. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
7. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» за участю ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про поділ майна подружжя.
3. Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/15705/15.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко