17 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 295/6603/19
провадження № 61-1163ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яцкевич Іван Іванович, на ухвалу Житомирського апеляційного суду
від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ,
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_1 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 травня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя: житловий будинок, реєстровий №16395842, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:10:014:0015, площею 0,0676 га, цільове призначення: для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; житловий будинок, реєстровий № 1133731718220, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку
за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:03:002:0035, площею 0,1863 га, цільове призначення:
для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд; земельну ділянку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:04:000:1228, площею 0,5704 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; автомобіль «Тоyоtа Land Cruiser 200», легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; автомобіль «Тоyоtа Yaris», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Поділено майно між сторонами.
Виділено у власність ОСОБА_2 наступне майно: житловий будинок, реєстровий №16395842, за адресою:
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:10:014:0015, площею 0,0676 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; автомобіль «Тоyоtа Yaris», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Виділено у власність ОСОБА_1 наступне майно: житловий будинок, реєстровий № 1133731718220, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:03:002:0035, площею 0,1863 га, цільове призначення: для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку за адресою: Житомирська область, Житомирський район,
с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:04:000:1228, площею 0,5704 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; автомобіль «Тоyоtа Land Cruiser 200», легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 як половину внесених
до статутного капіталу ПП «Адлєр» коштів у розмірі 500,00 грн.
У задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
24 грудня 2024 року від представника ОСОБА_2 адвоката Хоменко І. П. надійшло клопотання про призначення судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Хоменко І. П. задоволено.
Призначено у справі № 295/6603/19 судову оціночно-будівельну, оціночно-земельну та товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1. Яка дійсна (реальна) вартість станом на травень 2019 року і на час проведення експертизи наступних об'єктів нерухомого та рухомого майна, а саме:
- житлового будинку, реєстраційний № 16395842, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 101,6 кв. м, житлова - 66,1 кв. м, відсоток зносу 70 %. Право власності на будинок зареєстровано 16 жовтня 2006 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 3182, посвідченого приватним нотаріусом Рогальською Р. І. 02 жовтня 2002 року;
- житлового будинку, реєстраційний номер 1133731718220, за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа будинку 415,9 кв. м, житлова - 91 кв. м. До цього об'єкта входять: літня кухня, альтанка, господарча будівля, огорожа. Право власності на об'єкт зареєстроване 27 грудня 2016 року на ім'я ОСОБА_1 ;
- земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Житомирський район,
с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:04:000:1228, площею 0,5704 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Придбана позивачем в 2014 року за договором купівлі- продажу від 04 квітня 2014 року
№ 864 та зареєстрована в Державному реєстру речових прав та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності 52132945;
- земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Житомирський район,
с. Тригір'я, кадастровий номер 1822080600:03:002:0035, площею 0,1863 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:10:014:0015, площею 0,0676 га, цільове призначення: для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- автомобіля «Тоyоtа Land Cruiser 200», легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , зареєстрований на ім'я
ОСОБА_1 ;
- автомобіля «Тоyоtа Yaris», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Проведення судових експертиз доручено експертам TOB «Центр будівельних
та земельних експертиз». Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Зобов'язано ОСОБА_1 надати експертам доступ до житлового будинку реєстраційний номер 1133731718220, за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа будинку 415,9 кв. м, житлова - 91 кв. м. До цього об'єкта входять: літня кухня, альтанка, господарча будівля, огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею
0,1863 га за вищевказаною адресою, та до автомобіля «Тоyоtа Land Cruiser 200», легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 295/6603/19.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2 .
За необхідності виконання експертизи провести поза межами строків, визначених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, науково-методичних рекомендацій з питань підготовки призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
24 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яцкевич І. І., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року,
в якій представник заявника, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Щодо оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 грудня
2024 року в частині призначення судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення,
про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення
або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами,
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Враховуючи те, що відповідно до вимог статті 389 ЦПК України оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції в частині призначення експертизи відсутня
в переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня
2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02)та від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06), право на доступ
до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права
на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені у статті 389 ЦПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті
129 Конституції України, завданнями і принципами цивільного судочинства.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження
№ 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать
про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення
в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження
у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних «фільтрів» не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні
до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних «фільтрів» допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04) вказав,
що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм,
які регулюють його діяльність.
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України» (заява
№ 19164/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться.
Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження,
але й до національних судів.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яцкевич І. І., на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в частині призначення судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи.
Щодо оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 грудня
2024 року в частині зупинення провадження на час проведення експертизи
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення,
про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення
або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами,
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу
у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною четвертою, п'ятою статті 103 ЦПК України встановлено, що питання,
з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а за наявності підстав, наведених у статті 252 ЦПК України, питання про зупинення провадження у справі вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин,
що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Ураховуючи те, що для проведення експертизи матеріали справи направлено
до судово-експертної установи і тому в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд апеляційної інстанції скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.
Доводи представника заявника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час постановлення ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 грудня
2024 року в частині зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи.
Крім того, доводи, викладені представником заявника у касаційній скарзі, стосуються доцільності та правомірності призначення судом апеляційної інстанції судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи
і не можуть братися до уваги з огляду на відсутність правових підстав касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про призначення експертизи. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 10 грудня 2018 року у справі № 910/9883/17.
З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулася
за захистом свого порушеного права.
Вирішуючи питання про призначення експертизи у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, оскільки вирішення питання про зупинення провадження у справі
при призначенні судової експертизи віднесено до дискреційних повноважень суду. Тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в частині зупинення провадження на час проведення експертизи у справі відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається,
що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності
та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів,
що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому
у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яцкевич Іван Іванович, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська